Рідновірський інформаційно-аналітичний ресурс Головна Реєстрація Вхід
Головна » Статті » Світогляд

Релігійна зброя у Четвертій Світовій війні
До історії питання

В розробці проблем Війни досі брали участь лише представники військової науки, мислення яких сформувалось на парадигмах „марксистсько-ленінського вчення про війну і армію”, яке давно вже стало гальмом у розвитку військової справи.

Тим часом, сучасна історія, філософія, психологія відкривають нам факти нових, досі незнаних форм безкровних війн, широкомасштабного вторгнення в людську психіку, які непомітні для незвичного спостерігача. Але офіційна військово-теоретична думка досі не тільки не наважилась відверто і привселюдно назвати суб`єкти, сфери і форми ведення сучасної війни, але й довести їх до відома Президентів та Урядів наших країн.

Деякі пострадянські країни, до яких відносимо й Україну, досі продовжують розробляти технічно і морально-застарілу зброю масового враження. Нині, коли Третя світова війна, яку вже назвали війною за природні ресурси, закінчилася для нас поразкою, ми все ще намагаємось робити вигляд, що нічого не відбулося. Між тим, наша земля і природні ресурси поступово і непомітно відчужується від автохтонного населення і опиняються в руках інородців.

Однак, передові вчені забили тривогу давно. До речі, Росія побачила цю загрозу раніше, ніж Україна. Уже в 2001–2002 р. у Москві було проведено ряд Круглих столів „Сущность и содержание современных войн”, „Стратегия Победы” та ін., де збиралися провідні військові фахівці з метою розкриття характеру військових загроз і вироблення основних напрямків протидії, де було заслухано доповіді з проблем „Четвертої світової” (П.Тулаєв), „Стратегія Перемоги” (В.Милованов), „Расовий принцип формування командного складу” (В. Авдєєв), „Культурно-духовні аспекти національної безпеки” (С.Анісімова) та ін. [1]. Військові теоретики Росії, України і Білорусі вже констатували наявність Четвертої Світової війни [2; 3; 4; 5; 6; 7; 8].

Сутність релігійної зброї як одного з видів зброї масового враження

Донедавна нас ще залякували так званим „старшим братом”, маючи на увазі Росію. Цей менталітет, що досі ще дається взнаки у середовищі української діаспори, в Україні вже явно похитнувся, коли за 15 років Незалежності ми на власні очі побачили і відчули реально куди більшу загрозу вже від „великого брата” (США). Та найгірше те, що в якості пособників американського глобалізму нині виступають вже і західноєвропейські країни, включені в зону впливу агресора, найбільше Німеччина [9]. Головна відмінність Четвертої світової війни від відомих досі війн, полягає в тому, що її ведуть не окремі держави чи нації, а глобальні транснаціональні структури. Агресія цих структур проникає в різні сфери життя: біосферу та ноосферу, географічний та історичний простір, віртуальний, комунікативний та економічний світ [2]. Та найголовнішою зі сфер, куди сягає наш противник залишається ноо- і психосфера – тобто сфери розумової та духовної діяльності людини. Серед різних видів зброї в цій війні найстрашнішою є „безконтактна зброя” [10].
До різновидів зброї масового враження належить безліч її форм і видів, серед яких геноцид і етноцид (генетичне знищення людей і націй), лінгвоцид (знищення національних мов) – сьогодні в більшій чи меншій мірі, відомі. Професор Володимир Шаян вперше визначив такий різновид концептуально-методичної зброї, яку назвав деіцидом (від лат.deus – Бог і caedo – вбиваю) [11]. Нав`язані юдео-християнізмом стереотипи єдиної „найправильнішої” релігії сьогодні заважають більшості українського народу зрозуміти трагедію наших Пращурів-русичів, чиїх Богів було так злочинно повержено. Із знищенням Духу народу, його фізичне тіло, як відомо, гине. З непорушної рідної Трійці (Рідна земля, Рідна мова, Рідна віра) у нас було відібрано найсуттєвішу – духовну домінанту. Наслідки цієї трагедії нині даються взнаки цілій європейській Білій расі, коли під виглядом „християнської просвіти” споконвічні землі слов`ян потрапили під оруду германських завойовників, яким було байдуже, під якими ідеологічними гаслами здійснювати експансію на найкращі в Європі вотчини.
 
Створення стійкого стереотипу „поганьства”, як низького, примітивного, дикунського – це також одна з глобальних атак, здійснена так званими „богообраними”. Церковне засилля впродовж тисячоліття не давало змоги вивчити ці явища. Так званий „науковий позитивізм” ХХ ст. не допускав ніяких спроб аналізувати таємні механізми управління суспільствами, які не пов`язані з законами раціональної логіки. Релігієзнавці і досі вивчають юдаїзм і християнство відокремлено, не пов`язуючи їх в один генетичний ланцюг, що не дає можливості простежити створення так званими „богообраними” другосортної релігії для так званих „гоїв”.
Як бачимо, ці технології почали застосовувати ще задовго до появи наших знань про інформаційні війни. Між тим, феномен інформаційно-психологічного впливу на підсвідомість суб`єкта атаки почали вивчати ще в середньовіччі. Таємні ордени, секти, масонські ложі – по суті були і є таємними лабораторіями, де дослідники вивчають психічні явища, починаючи від левітації, телепатії, яснобачення, телекінезу і гіпнозу, до синергетики, соціоніки, парапсихології та ін. сучасних наук [12]. Цей напрямок військової зброї можемо назвати інформаційно-езотеричним або містичним, що становить собою таємний вектор управління масовою свідомістю.
Історики досі не можуть з`ясувати сутність гітлеризму, відкидаючи містичне наповнення його ідеології. Однак, духовний світ Гітлера, його окультні практики, езотерика, гороскопи, чаклуни і містичні відчуття – ще й досі баламутять розум його послідовників. Та позитивісти від науки не звертають уваги на той факт, що фюрер, на якого покладали надію містики ХХ ст., фактично зрадив високі Гіперборейські ідеї, проголошувані Товариством Тулє, а саме – Відродження арійської раси. Вступивши у змову з юдаїзованими папами Римськими і отримуючи підмогу від католицьких орденів, знищуючи представників Білої раси (слов`ян), він потерпів фіаско. Уроки, які ми (і вони) повинні винести з цієї війни – не виступай проти своєї раси! Якщо хтось при цьому думає, що єврейство належить до білої раси, мушу повідомити, що витоково воно походить з негритянського расового конгломерату, значно метисизованого впродовж кількох тисячоліть. Нині, коли на земній кулі білого людства лишилось 8%, ми маємо виробити і обґрунтувати, запропоновану М.І.Сенченком, Теорію нового наукового расизму [7. 26–27]. Інакше – буде пізно! Наші етноси вимирають, а США успішно здійснює „зачистку територій”. У Росії такі дослідження уже ведуться (В.Авдєєв).
Методи, що їх застосовують глобальні маніпулятори сьогодні, сягають своїм корінням до знань жерців Єгипту, Майя, Інків і Ацтеків, монахів Тібету, шаманів Алтаю та народів Півночі, а також волхвів Слов`ян. Нині проти Білого людства застосовують також і негритянську магію племен Вуду і Самгонас Африки та шиїтські практики секти ісмаїлітів (Іран), що, за словами військового аналітика А.Рудакова, практикує „виготовлення біороботів – воїнів-смертників” [13].
Коли я бачу на екрані телевізора чорного проповідника все тієї ж глобальної релігії, який вишкіряючись і нахабно збиткуючись з українців, говорить, що його тут назвали „шоколадом”, я поневолі починаю шкодувати, що в Україні так мало скінхедів. Вибачте, може комусь мої слова видаються „расизмом”. Але психологи таку реакцію вважають цілком здоровою і природною. Засуджена глобалістами так звана „ксенофобія” (ще один із нав`язаних стереотипів) – це природжена людська риса, що виявляє себе в усіх досліджуваних самобутніх етносах. „Теорія генетичної подібності” канадського професора Джона Раштона засвідчує, що навіть найменші діти ставляться з явною зневагою до дітей іншого расового типу. Фріц Лейбніц писав: „Ще будучи дітьми, ми відрізняємо красивих людей від негарних, – задовго до того, як набуваємо досвіду таких речей, або з допомогою порівнянь формуємо естетичне почуття. Такі відмінності ми відчуваємо інстинктивно, оскільки носимо образ нашої раси в самих собі”.
Я, як біла жінка, не можу не сказати сьогодні про такі ненормальні уподобання наших державних мужів, також білих, а може дебелих, чоловіків, які мовчки спостерігають цю релігійну вседозволеність у державі. Якщо ті кошти, що вони отримали від екзотичного проповідника, засліпили їх більше, ніж наслідки такого месіанства для нашої генетичної України, тоді вони – або жертви Четвертої світової, або зрадники України, що коять расовий злочин. В Україні і Росії кількість релігійних сект і конфесій нині сягає понад сотню. Таким чином, здійснюється постійна фрагментація етнічно єдиних суспільств, не тільки на політичні, національні групи, але й на релігійні секти і толки. Дійсно, сьогодні нашим військовим теоретикам у цій галузі слід проявити справжній героїзм, може не менший, ніж нашим попередникам на полях кривавих боїв, щоб констатувати факт застосування релігійної та расової зброї щодо нашого народу.
Як альтернативу квазірелігійним утворенням ще в 1934 р. професором В.Шаяном було запропоновано повернутися до своєї Рідної автохтонної віри. Спроби впровадити цю ідею в життя змогли здійснитися лише в умовах Незалежної України та в контексті загального Пан-арійського ренесансу в Європі (вислів В.Шаяна). Глобалісти не могли не відчути загрозу своїм планам щодо напівзнищених етносів. Одразу ж запрацювали механізми підміни цінностей. Коли ця потужна етнозберігаюча ідея від лідерів почала просочуватися в народні маси, маніпулятори людською свідомістю висунули ряд альтернативних спроб створення власних сурогатних псевдорелігій, спроби очорнення засновників рідновірського руху.
Такими, на мій погляд, є інглінги-старовіри – добре фінансовані групи Росії, очолювані Патером Диєм (А. Ю. Хіневичем), які вже заполонили книжкові ринки Росії й України своїми глянцевими „святими писаннями”. Інглінги відверто відмежовуються від язичників-рідновірів і наполягають відмовитися від вживання самого терміну “язичництво”, замінивши його “ведизмом”, “ведичною культурою”. Однак, напориста пасіонарність цієї групи заслуговує того, щоб придивитися до неї більш прискіпливо. Хіневич воював у Афганістані. Релігійну кар’єру він почав з католицтва: захистив дисертацію у Ватикані. Проповідувати почав у республіці Марі Ел (нібито марійське язичництво), далі створив громаду в Омську.
Особиста релігійна „легенда” Патера Дея: він нібито знайшов золоту табличку з таємничим „святим письмом”, на основі якого секта вже видала багатотомне зібрання свого вчення. Структури стровірів-інглінгів організовані, войовничі та напористі, нетерпимі до традиційного рідновір’я. Самі ж користуються явно неслов`янськими назвами і поняттями, наприклад, назви місяців „хейлет, бейлет...” та фантастичним літочислення за юдейським зразком (рік починається з вересня, новий день не з ранку, а з 18 години вечора та ін) [14. 1. 4].

Від цього застерігав ще Юліус Евола: „змішувати нашу Традицію з якою-небудь новою фантастичною псевдо-традицією або з якимось новим західним ідейним рухом, неминуче зараженим семітським духом, було б абсурднішим із заблуджень” [15. 25]. Сучасні язичники-традиціоналісти засуджують псевдоязичницькі рухи і рішуче відмежовуються від них [16. 4–5]. Для застосування окремого терміну „псевдоязичництво” щодо подібних явищ є цілий ряд підстав: подібних фальшувань нині зазнають спроби відродження Рідної Віри в багатьох країнах.

На відміну від традиціоналістських етнічних течій, неорелігійні псевдоязичницькі спроби виявляють ознаки штучності: українські реформатори (СРУВ з власним монотеїзмом), громади так званого РВПРВ (фактично релігійні мародери, що привласнили нашу назву „Православна Рідна Віра” і застосовують низькопробні практики так званої „чорної магії”). Українська громада „Великий вогонь”, очолювана так званим „князем” Геннадієм Боценюком, нещодавно піймана на тому, що згаданий керівник дає уроки івриту (про що свідчить його об`ява в інтернеті). Після недавнього з`їзду інглінгів у Геленджику стало відомо, що організація Боценюка входить до складу російської структури КЯТ (круг язичницької традиції), першу скрипку в якій грає відомий своєю одіозністю і ненавистю до України Александр Аратов. Такі псевдотечії, вочевидь створені з метою дискредидації етнічного рідновір`я. Російські „голяківці” (або „Славяне Невского края” в Санкт-Петербурзі, що називать себе „Мы – лучшие люди во Вселенной»), латиські прихильники містичної форми Дієвтуріби, англійська неорелігія „Вікка”, рух “Нью Ейдж”, американські (інтернаціональні) язичники, які поклоняються богам усіх племен і народів та ін. Крім того, з’являються групи, які не є суто релігійними, а скоріше громадсько-політичними (або навіть військовими) організаціями, що взяли на озброєння певні релігійні концепції, як наприклад, „Концепция общественной безопасности России” (КОБР) „Мертвая вода”, яку російський мислитель В. Істархов визначив так: „Це чергова релігія смерті, така сама, як християнство й іслам” [17. 104]. За час свого існування, група на чолі зі своїм утаємниченим „Предиктором Росії” (що донедавна називався Предиктор СССР) явно еволюціонує, переходячи від ідеї ісламізації Росії, до критики юдаїзму і єврейства, нарешті й до прямого занурення в язичницькі лави. Нині мені стало відомо, що ідейний лідер Мертвоводників генерал-майор Констянтин Павлович Петров пройшов посвяту в Рідну слов`янську віру в одній з громад ССО. Ця тактика мусить насторожити російських рідновірів. Група КОБР, цілком очевидно, створена певними спецслужбами як структура, в плани якої входить підім`яти російське язичництво під свій дах [17. 9].
До висновків:

1.Нам потрібна: державна констатація наявності Тотальньої Четвертої світової війни.
2.Нам потрібна: філософія антиглобалізму, в якій чільне місце займуть розробки проблем релігійної зброї, як для здійснення самооборони, так і для наступу.
3.Нам потрібні: програми вивчення етнічної гігієни, головна мета яких – навчити розпізнавати образи рідного генотипу, рідної культури, і рідного менталітету.
4.Ідеологічна стратегія держав у релігійному напрямку має спиратися на відродження автохтонних, автентичних релігій, які природно відповідають своїм власним етносам на власних територіях і впроваджуються засобами рідних мов.
Джерела:

1. Сущность и содержание современных войн. Материалы круглого стола в Международной школе бизнеса «МИРБИС», 19 апреля 2002. – М., 2002.
2. Тулаев П. Четвертая мировая // Атеней. –№3-4, 2002. – С.16-20;
3. Военная доктрина Русского национального ополчения. – М., 2002;
4. Милованов В. На руинах холодной войны // Атеней. –№2, 2001. – 16-20;
5. Межлумянц А. Эзотерическая стратегия непрямых действий как альтернатива аналитической стратегии // Атеней. – №2, 2000. – С.20 - 24;
6. Путь к лидерству // Атеней. – №2, 2000. – С. 25;
7. Сенченко М.І. Четверта світова. Інформаційно-психологічна війна. – К.: МАУП, 2006;
8. Гродненский Н. Четвертая мировая: США в борьбе за мировое господство. – Издатель В.П.Ильин.– Минск. – 2004, 348 с.
9. Рихтер К . Война будущего началась // Атеней. – №3-4. – С.16.
10. Сенченко М.І. Четверта світова. Інформаційно-психологічна війна. – К.: МАУП, 2006. – С.16.
11. Шаян В. Віра Предків Наших. – Гамільтон, Канада, 1989.
12. Рудаков А. Стратегия информационной войны. – М.: изд. Атеней, 2003. – С.38.
13. Там же, с.39.
14. Ведическая культура. Печатный орган общин Ведической Культуры России. – Вып. 1. – Март 2004. – 44 с.
15. Эвола Ю. Языческий империализм. – М., 1994.
16. Securius. – 2001. – № 4– 5.
17. Истархов В. А. Что такое “Мертвая вода”? – М., 2005. – 112 с.

Галина Лозко,
канд. філос наук, професор КНУКіМ


Джерело: http://www.viche-info.com/index.php?option=com_content&task=view&id=207&Itemid=6
Категорія: Світогляд | Додав: Богудан (03.06.2006) | Автор: Галина Лозко (Зореслава)
Переглядів: 1305 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
П`ятниця, 18.08.2017, 15:41
Меню сайту
Категорії каталога
Світогляд [45]
Суспільство [39]
Влада [26]
Господарство [9]
Наука [29]
Події [28]
Творчість [11]
Розваги [0]
Офіційні папери [2]
Особи [22]
Промови [3]
Відгуки [9]
Форма входу
Логін:
Пароль:
Наше опитування
Чи подобається Вам наш сайт?
Всього відповідей: 196
Пошук
Друзі сайту
Рунный посох: официальный сайт фестиваля славянских искусств Славянская Библиотека: книги, статьи, языческая музыка разных стилей, клипы языческих музыкальных коллективов, видео, ссылки, юзербары, Вече. Славянский информационный каталог Общество Белые Традиции
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
"Віче" © 2017Хостинг від uCoz