Рідновірський інформаційно-аналітичний ресурс Головна Реєстрація Вхід
Головна » Статті » Світогляд

Вікові посвяти
Відродження Рідної Православної Віри несе у собі структуризацію роду Українського. Сьогодні Волхви, мають дати розуміння як загальної мети нації, так і тих законів Прави, по яким вона має жити. Важливим елементом у побудові соціально-родових зв'язків є посвяти. Народна культура донесла обривки цих посвят, які для дослідників виступають базовими у формуванні загальної картини розуміння дійсності давніх українців.

Волхви Рідної Православної Віри маючи здатність читати Скрижалі Духу Роду (первинну суть) усвідомлюють їх як елементи великої картини буття, і використовують етнографічні матеріали, як приклад передачі знань народом, вкладаючи в них первинний зміст прадавніх Законів Прави. І тому підходячи до трактування посвят, потрібно бачити весь цикл розвитку людської особистості в біоритмічному процесі всесвіту. Це стає можливим лише тоді, коли магічна здатність Волхвів, переносить їх свідомість у живий організм Бога Рода (світ який вийшов з Дива). І лише свідомо перебуваючи у ньому можна осягнути цикли людського розвитку як фізичні так і духовні. А також ті вікові надрізи коли і відбуваються відповідні обряди. Богинею Долею людям відміряний різний вік життя, але теперішній час життя коливається до 100 років. Тоді як найперші люди жили максимум до 600 років, що передають Волхвівські перекази.

Та етнографічна база, яка сьогодні дійшла до нас, несе у собі окрім знань золотого віку і хиби темної пори, лише Волхви, які пройшли відповідні посвяти і були ініційовані Богами можуть вірно бачити шлях яким повинна йти нація. Дослідник немає духовного каналу з Родом і тому може висловлювати лише власну думку аналізуючи етнографічні знахідки, в той час як Волхв перебуваючи у серці Всесвіту споглядає розвиток усієї системи і розуміє як у цьому процесі сьогодні і надалі має будуватись життя та уклад роду та людини зокрема аби досягти успіху.

Оскільки Всесвіт як і людина розвивається циклічно відповідно й обрядові та ініціативні дійства видозмінюються в залежності до потреб всієї системи. Особливу увагу потрібно звертати на організаційно-побутовий устрій громад, який був сформований предками і дав можливість нашому роду вижити навіть у критичні періоди. Але його якісне функціонування було забезпечене відповідною якістю тих людей у процесі якому вони брали участь. Тобто окрім вірного розуміння свого місця у Всесвіті, Роді, Сім'ї, вони мали той духовно-фізичний та психічний стержень який утримував всю структуру Родового суспільства.

Сьогодні, прагнучи жити по Законам Прави, ми мусимо себе налаштувати до відповідних Космічних та людських циклів, а також витворити у собі той внутрішній стержень який дасть сили впорядкувати себе, свою родину а потім вже Рід. Вікові посвяти виступають тим засобом який пробуджує у людини нову її якість та здатність освоїтись в нових психофізичних умовах суспільства. Так посадження 3-річного хлопчика на коня збуджує його військові якості, які реалізовуються у чоловіка, коли він досягає відповідного віку. Кінь має таку природну особливість, він дуже добре відчуває психологічний стан того, хто сідає на нього, і коли вершник боїться, то кінь обов'язково буде намагатись його скинути, таким чином, Волхви вже можуть визначити майбутній шлях дитини та її характер. Коли ж хлопець не пройде цих посвят його фізичний ритм не відповідатиме психологічним, і як наслідок Рід не отримає Воїна захисника та гарного батька для нової родини. Відповідна залежність циклів відбувається і в дівчинки.

Хаос та руйнація сімейного інституту є наслідком невірного усвідомлення дійсності та фізичною втратою Волхвів, які несли знання законів Прави людям, а також брали активну участь у житті громади та кожного її члена. Сьогодні ми мусимо відродити усе що було втрачене і народити його для нового гармонійного життя собі та своїм дітям. Людина яка є нещасливою в родині не зможе ніколи бути щасливою в суспільстві. Але поняття цього щастя потрібно відновити та пояснити і вже потім навчити людину жити щасливо. Ідеологія сьогодні пануючої релігії привчила людей страждати, безумовно опустити руки і плакатись набагато легше ніж закачати рукави і почати працювати над собою, не жаліючи себе, і так само важко бути щасливим, мабуть подумаєте, що це якась нісенітниця, ні, спробуйте бути щасливим протягом кількох днів не жаліючи себе. Ви знайдете тисячі причин чому ви нещасливі, і навіть не задумаєтесь скільки причин вам бути щасливим. Переосмислення дійсності та відновлення прадавньої системи цінностей є надважливим моментом у житті роду православного вогнищанина. Починаючи саме з розуміння цього потрібно творити Державу.

Вікові та варнові посвяти є важливим етапом у становленні гармонійної людини і неможливо викинути їх з магічно-родової практики православного рідновіра чи недбало поставитись до їх серйозності. Кожному батькові чи матері хочеться бачити сильного та мужнього сина чи вправну та розумну доньку, тож допоможіть їм такими стати.
Людський цикл складається з 8-ми етапів усвідомлення дійсності. Кожна вікова посвята має свої закономірності та особливості. До закономірностей належить: обрання посвяченого та виведення його за межі звичного простору; підготовка до психологічно-вікової "смерті"; "смерть"; народження нової людини; перші хвилини нового життя; прийняття ініціянта громадою. До особливостей слід віднести: конкретне місце та час проведення дійства; психологічне навантаження кожного посвяченого; атрибути священнодійства; стать Відаючого (Волхвиня проводить жіночі посвяти, Волхв - чоловічі). "Смерть" і "народження" дає можливість людині позбутися старого, вичерпаного стану і відновитись із новими силами на новому етапі життя. Так з гидкої качки народжується лебідь, а дівчина, стає прекрасною жінкою-матір'ю. І ніколи жінка, яка вірно живе за законами Прави, не жалітиме, що вона вже не 18-літня дівчина, бо вірно пройшовши посвяти та дотримуючись законів Прави, вона висмоктує усю повноту життя кожного етапу, і в кожному його періоді - є щасливою та самодостатньою.

Як дівчина ніколи не стане повноцінною жінкою, не маючи родини, так і чоловік, ніколи не стане повноцінним, не переживши у свій, віковий час, воїнського вишколу, і не залежить, чи його душа досягла брахманських висот, чи торує шлях торгівця. Вікові посвяти мають свої критерії становлення, як чоловіка, так і жінки. У Православного Волхва завжди є чітке бачення психологічного стану людини, яка готова пройти вікову посвяту. Бачачи фізичну, ментальну та духовну проекцію ініціянта, Православний Волхв майстерно проводить особистість крізь ворота Яви до Нави, та Прави. Де у Наві посвячений "вмирає", світ, за допомогою якого Волхв обертає надбані сили (кінетичні), у майбутні (потенційні) можливості. І чим більший та якісніший запас знань та умінь, тим кращий старт у новій якості. Світ Прави допомагає Волхву структурувати особистість в нових умовах його вікового стану, а також закладає в душі модель поведінки певного проява Рода. Якщо посвята відбувається переходу чоловіка-воїна до чоловіка-батька, закликаються Світовид або Велес, зрілі Боги-мужі, які стають опікунами посвяченого до того періоду поки його вік не зміниться.

Як діти приймають модель поведінки батьків, так і ми приймаємо модель поведінки наших Богів-предків.

Богині відповідають таким жіночим віковим посвятам: Леля - до 14 років, Доля - до 22 років, Дана - до 28 років, Лада - до 45 року, Макоша - до переходу.

Чоловічі Прояви Рода: Божич - до 14 років, Ярило - до 22 років, Перун - до 35 років, Сварог - до 45 року, Велес - до переходу.

Цикл чоловіка складається з таких періодів та вікових посвят:
1. Народження людини, до 3 років ним опікується мати як немовлям.
2. Перше пробудження хлопчика, в 3 роки батько його садить на коня. Для хлопчика це дуже важливо, дитина переборює страх перед великою твариною в її психіці відбуваються зміни. Хлопчик зверху на більшій за нього істоті. Народження прагнення бути сильним, відстоювати своє право. Відчуття сили. Дуже важливі думки та емоції батька під час цієї посвяти. Важливо, аби батько створив таку силу (енергетику) посвяти, щоб немовля, яке стає хлопчиком, відчуло в собі силу воя, аби хлопчик підсвідомо осягнув, що рождений захищати й обороняти свій рід, націю та державу.
3. Ствердження своєї чоловічої статі, в 7 років, де на святі Ярила хлопчики показують свою психологічну стійкість та фізичну спритність. Вони переходять у стан отроків, і вже не просто слухають речення-повчання у формі ігор (рок), а приймаються до діла, йдуть від речення (от-рок) до справи.
4. Доведення чоловічої (фізичної та психологічної витривалості) сили 14 років, до цього отрок готується протягом усіх років, У цій посвяті отроків приймають у парубоцьку громаду. Дуже важлива не лише фізична підготовка, але й психічна. В цей час ділові якості отрока мають підтвердитись його внутрішньою суттю, зовнішнє має дорівнювати внутрішньому. "Пару-бок" - се "два боки", або "два Боги", що означає обов'язкову наявність в отрокові сильних внутрішніх і зовнішніх якостей. Після цієї посвяти отрок, ставши парубком, отримує право шукати собі ПАРУ.
5. Ствердження чоловічої (ярої) сили, - 21 рік, посвята відбувається лише на великі свята Перуна, парубок стає легінем. Обов'язково парубок бере участь у боях. В подальшому відбувається нарощення сили Звіра. Себто, відродження своєї минулої тваринної сили для її задіяння у життєві боротьбі, утвердженні себе.
6. Перехід сили ярі в силу духу. З 28 до 33 років відбувається духовний перелом. Сила Звіра, яку досі пір плекав і ростив хлопець, мусить перейти в силу Напівбога. Посвяти відбуваються індивідуально, майстерність Волхва у тому, щоби вивести Звіра з легіня і перетворити його на духовну силу мужа (того, який набрався мужності в боротьбі). Саме протягом цього часу мають відбутися три посвяти, які повинні: перша - вивести Звіра з підсвідомості в свідомість (воїн повинен бачити його і відчувати різницю між собою і Звіром); друга - оволодіння Звіром, його силою, вміння контролювати його, впливати на нього, керувати ним; третя - відпустити Звіра, віддаючи його у Наву, отримати іншу силу, силу-духовну. При вірній ініціації нарощена сила Звіра переходить у потужну духовну силу (глибину) духовного сприйняття. Сила Перуна переходить в силу Сварога яко творця сім'ї та шлюбу. Духовна сила починає зростати. В цей час чоловік усвідомлює себе батьком! До 35 років муж утверджує себе як ЧолоВіка, себто він набирається мудрості (Чоло), на Вік (себто на усе своє життя)). Парубок який не пройшов відповідних посвят у 28-33 років і не вбив у собі Звіра, стає тираном у сім'ї, на роботі. Його звір роздирає його внутрішню суть і він не в змозі творити своє життя в злагоді та об'єктивно бачити світ. Відповідно він шукає ворога, аби задовольнити потреби Звіра у боротьбі; цим ворогом стає Жінка, яка по всій класифікації Звіра підходить під ворога. Вона йому суперечить, пробує впливати на нього і взагалі її доцільність в такій парі незрозуміла для Звіра. Все, що потрібно йому від неї - це сексуальне задоволення, але для цього можна знайти багато інших, подекуди кращих. Оскільки Батько в ньому не прокинувся, діти стають побічним явищем, не вартим великої уваги. Чи не знайома картина вам, дорогі мої українці? Потрібно зважити й на те, що час вже не Звіра, час духовного ЧолоВіка, і Звір стає або смішним, на зразок великих хлопчиків, які в 35 прагнуть виглядати й поводитись, як 20-річні зухвалі юнці, або духовно зламаними, які вже нічого не прагнуть і яким нічого не вдається.
7. Ствердження чоловічої духовної сили - 41-45. Цю посвяту проводить Волхв, закликаючи Велеса, який є сутністю мудрості і зрілості. Це - закриті посвяти які відбуваються також індивідуально. В 41 рік для Чоловіка, який вірно пройшов ініціації, все стає можливим. У нього народжуються онуки (помічники), і лише тоді він відчуває себе справжнім батьком родини. Його любов та взаємоповага у родині закладає майбутній великий родовід. Саме він у цьому стані народжує звичай, який передає внукам, а ті несуть у майбутній Український рід, ладнаючи його.
8. Після 70 - ти підготовка до переходу у світ Прави. Чоловік, який вірно жив за цими законами, сам відчуває, коли має наступити 8-ма посвята. Волхви допомагають йому вірно сприйняти потойбіччя і побачити там своє місце. Він повинен дбати про свій рід, який має продовжитись у майбутнє, та про очищення душі. Наші предки відходили у Вирій не раніше, як після 100 років (Віку), смерть до Віку вважалася передчасною.
9. Остання посвята - перехід - смерть.

Чоловік, який не пройшов перших трьох ініціацій, залишаючи Звіра у собі після 33 років, стає менш агресивним, але прагнення до війни, руйнації зрощується із новим станом (миротворчим); і таким чином він не здатний гармонійно творити своє майбуття, оскільки Звір проявляється в гострих та критичних ситуаціях. І там, де потрібне вирішення мудре, в хід вступає агресивне. Брак духовної мудрості не дає можливості реалізуватись у новому стані. Родина, яка оточує такого чоловіка, не може бути щасливою, оскільки на цей період батько мусить мати певну якість, яка відповідає потребам його родини; така ж відповідність і є в жінки. Вона також має свої ініціаційні періоди. І, як правило, не маючи інституту ініціацій та вірного розуміння законів Прави, неможливо досягнути гармонії в родині, а відповідно і в суспільстві.

Важливий вплив має і сім'я. До 28 років чоловік живе духовно відособлено від дружини та дітей. Йому потрібно "народити та вишколити" свого Звіра. Інакше він буде воювати в родині, бо Звір може ожити сам, причому невчасно. Справжнє єднання відбувається після перших трьох посвят, коли Звір вже не керує свідомістю і чоловік усвідомлює свою єдність із всесвітом, відповідно і з родиною. Саме в цей період народжується батько для сім'ї! І саме тому в наших предків оптимальним часом для одруження чоловіків вважався вік 28 років. Сприйняття жінки є важливим моментом в його свідомості. Виключення жінки із чоловічого світу позбавляє багатьох проблем, але й забирає велику силу. Коли настає усвідомлення обох у своїй місії в житті один одного, тоді й відбувається початок злиття в єдине двох сутностей.

Цикл жінки складається з таких періодів та вікових посвят:
1. Народження людини. Опікується мати і батько.
2. У 5 - 6 років відбувається закосичення дівчинки, вона стає дівчам.

Вперше дівчинка стає об'єктом загального замилування. Дуже важливо дарувати їй не лише прикраси, але й хатнє начиння (посуд, і т.п.), що дає їй змогу відчути себе господинею і бажання мати власне господарство. В цей час жінки - мати, Божатка й тітки - немовби визнають її приналежність до жіночого роду. Дівча має розуміти й відчувати найперше, що коса є важливим елементом у її красі та житті. Важливо, аби батьки знали, що поширене сьогодні уявлення, що, мовляв якщо обстригти наголо дитину, в неї краще ростимуть коси, є несусвітною лжею. Коси - є енергетична губка для людини, жінці вони допомагають отримати від Матінки Лади силу любові й ладування. Ніколи не можна обстригати дівчинку наголо. Волхвиня проводить обряд закосичення, закликаючи Матір Ладу, Макошу та Долю, які програмують її долю, беручи під свою опіку як майбутню матір. До наступної посвяти мати виховує у доньки всі жіночі чесноти. Донька повинна вміти вести господарство, доглядати дітей, наводити лад та красу в домі, відчувати її, мати лагідну і ніжну натуру. Знати усі свята, які відбуваються в річному колі. Особливо вміти славити Богинь та Богів, які приходять у певний час до їх домівки, розуміти їх значення у своєму житті. Мати повинна навчити доньку поважати Батька, показуючи це власним прикладом. У сьогоднішніх умовах не завжди жінка може це зробити внаслідок недосконалості своєї й чоловіка, але вона має розуміти, що це дасть можливість її доньці мати гарну пару і вміти її цінувати. Повага до Батька - це повага і до Богів наших. Саме це мати повинна пояснити доньці. Лише тоді Боги можуть послати гідну пару.

3. Лельник. У 14 років дівоча громада (старших дівчат) приймає її до себе, визнає її дівчиною. На свято Лелі Волхвині кличуть дівчат у гаї славити Мати Ладу та доньку її Лелю. У колі-хороводі дівчата обирають ту, яка має пройти цю посвяту, виступаючи подоляночкою. Мабуть, кожен згадає цей танок, коли дівчинка-підліток приймається у коло дівчат. Згадаймо з пісні: "Десь тут була подоляночка, десь тут була молодесенька" ... (наймолодша), "Сім літ не вмивалась"... (саме стільки часу проходить від попередньої посвяти). Цей танок і є елементом посвяти молодої дівчини. Після посвяти вона може починати дівочитись. Тепер вона має право на увагу хлопців. (У неї починаються місячні). З цього часу за вихованням дівчинки пильно стежать батьки, вона виступила об'єктом зацікавлення протилежної статі, її поведінка дуже важлива, саме до цього часу мати, Божатка, тітки повинні в дівчині виховати шляхетність почуттів та вміння поводитись між хлопцями та в суспільстві. Особливе місце у становленні її розуміння дійсності відіграє навчання, яке проводять Волхвині, Відаючі жінки. Саме ці навчання дають дівчині поняття про чоловічу сутність. Окрім того, вона вчиться вірно спілкуватись з чоловіком та в майбутньому жити, і мабуть, найголовніше правильно користуватись своєю жіночою силою. Розуміння того, що її сила велика, але може нашкодити при невірному користуванні, особливо на прикладах жіночої недолі, дає можливість брати відповідальність на себе за свої бажання та вчинки, що є важливим моментом у навчанні дівчини та подальшому житті. З цього часу її потрібно навчати, тепер стає вже важко виховувати, вона підсвідомо користується тим, що у ній заклали до цього. Можна лише скорегувати певними засторогами, поясненнями. Тепер важливою ланкою у вихованні виступає батько. Він є чоловіком, якого вона сприймає за ідеал, якщо у них гарні стосунки. В цей час батько стає порадником, і дуже важливо йому знайти до доньки підхід і вірно пояснювати поведінку хлопців, не ранячи чисту душу. Батько контролює і відтепер виступає головним у вихованні доньки.
4. Народження жінки - 19-22 роки, безумовно це весілля. Вірно проведене весілля дає усі шанси створити гарну сім'ю. Саме на Волхвах лежить відповідальність за проведення цього дійства, тому що з'єднання двох душ дуже непроста справа. Отже, відтепер дівчина стає жінкою. Але до цього, після сватання, вона готується, аби свідомо стати жінкою. Волхвині допомагають ладувати душу. Усвідомлення, осмислення майбутнього є важливим етапом перед весіллям. І коли дівчина психологічно готова стати на весільний рушник, лише тоді можна думати про саме весілля. Повага, яку заклала мати у доньки до чоловіка, дасть змогу разом пережити усе лихе та злитись в єдине двом молодим серцям. Виявляючи повагу до чоловіка, жінка отримує сильного чоловіка, захисника своєї сім'ї. Безумовно, потрібно враховувати й усі моменти його натури. Але при вірному проходженні посвят та традиційному вихованні хлопець має достатньо відповідальності та усвідомленості своїх дій. Сильний чоловік вимагає відповідної поведінки дружини, з цим потрібно рахуватись, інакше можна втратити або чоловіка, або його силу. Психологія чоловіка досить непроста для молодої дівчини, та правила поведінки з ним вона вже має знати. Саме цьому і навчають дівчаток які пройшли 3 посвяту Волхвині, Відаючі жінки на своїх заняттях. Дівчатам, які не знайшли пари до 22-23 років, дуже складно потім знайти супутника, і ще складніше з ним злитись. Період 19-24 роки для дівчини у спільному житті дає можливість майже безболісно навчитись жити в парі, вони в цей період більш жертовні, потім не маючи дітей стають егоїстичними і дбають у більшості про свою звабливість, а не про духовність. Жінка в якої не проснулось прагнення бути матір'ю Жінка в цей час стає дружиною, себто, другом своєму чоловіку, а водночас і його опорою (дружина у наших предків, то кістяк княжого війська).

5. Народження матері - 19 - 24 р. Цю важливу посвяту проводять самі наші Богині. Волхвині лише допомагають їм довести справу в Яві. Мати народжується тоді, коли дитина лише починає творитись у ній. Тоді вона виступає Рожаницею - воротами між світами (світом фізичним і світом духовним). Сили для того вона отримує від чоловіка, він дарує їй один рік свого життя. В тому і є причина того, що багатодітні жінки, як правило, переживають своїх чоловіків. А народжена від любові дитина робить жінку з кожним новим народженням ще кращою та принаднішою. Усі 9 місяців жінка вчиться жити з дитиною, відчувати її, любити. Адже це зовсім інша любов, ніж до чоловіка та батьків. Тепер потрібно жертвувати собою, своїм самопочуттям, часом заради маленького беззахисного створіння. Безумовно, більшість жінок у цьому бачать своє покликання і це не викликає ніякого спротиву. Але коли у молодої жінки були інші плани, а тут несподівана вагітність, потрібно звертатись за порадою до Волхвів та Волхвинь. У цей час дуже важливо спілкуватись з Богами, Волхвинями, які зможуть її заспокоїти та впорядковувати душу. Не менш важливим є перебування біля неї чоловіка та його увага. Жінка також вчить і його спілкуватись з дитиною. (Читай статтю "Коли дружина вагітна" журнал № 1 "Родове Вогнище") Та по справжньому материнство жінка може відчути лише після народження другої дитини. Важливе саме природне народження, бо лише народивши дитину природнім шляхом жінка розкривається. Кесареві розтини нищать природній хід становлення жінки.

6. Становлення жінки-матері - 29-34 роки. Узгодження душевних поривань старість, яка наближається та інше дає можливість пережити одна із посвят, яка відбувається у жінки в цей час. Вона стає вже життєво мудра, може дати лад родині і для чоловіка виступити порадницею та вірною подругою. При вірному проходженні посвят у неї починається нова молодість-зрілість. Інколи жінки жартують: "Вже розумна і ще приваблива".

7. Перехід у стан Матері родини. 41-45 років. Діти стають дорослими, народжуються внуки. Статус змінюється від гарної жінки до мудрої й гарної жінки. У цей час родина потребує від неї уваги, турботи. (Клімакс).

8. Після 70 років підготовка переходу у потойбіччя. Жінка повинна дбати про свій рід який має продовжитись у майбутнє, та про очищення душі.

9. Остання посвята перехід-смерть. Віком не раніше, як 100 років.

Жінка значно відрізняється від чоловіка. Найперше це те, що вона дає продовження роду. Вона має велику силу магічного впливу на чоловіка, це внутрішня сила, яка спонукає його йти до мети, керує його бажаннями, інколи навіть свідомістю. Але сила чоловіка також достатньо велика. Його розум плюс його фізична витривалість складає ту силу, яка творить історію держави - це зовнішня сила. Коли ці сили працюють в одному напрямку і не борються між собою, а, навпаки, зливаються в одне, що забезпечують відповідні посвяти, тоді така пара стає щасливою і разом вони досягають своїх висот. Таку пару гарно описує давнє уявлення наших пращурів, яке до сьогодні збереглось у схристиянізованій пісні, де Батько Бог (Сварог) землю оре, а матінка Богородиця (Мати Лада) їсточки йому несе. Батько (чоловік) виступає головою родини, мати (дружина) його помічницею. Саме така модель є найкращою для української родини.

Дівчина, яка не стала жінкою (дружиною) в свій час, втрачає життєву силу. Вона частіше хворіє, стає знервована, що погано впливає на її загальний стан. Замість жінки-дружини, не маючи поруч коханого чоловіка, вона стає жінкою-напрасницею і прагне до помсти чоловікам. Чим далі, тим підбір партнера стає складнішим, але і її конкурентна спроможність падає.

Самотність - це наявність внутрішнього несприйняття чоловіка. Жіноча сила не реалізовується і брутальнішає, відповідно вона втрачає свою якість та привабливість, дівчина стає більш жорсткою (подібною до жіноподібного чоловіка), навіть якщо вона підтримує свою зовнішню красу, її внутрішня краса (реалізація жіночої сили) занепадає і підсвідомо кожен чоловік це добре відчуває. Така її якість, як жіночність, яка є найпотрібніша та найбільш зваблива для чоловіка, з часом гине, натомість народжуються негативні риси такі як легковажність, капризність, манірність і т.д. Коли жінка, навіть не будучи в шлюбі, народила дитину, вона все ж таки вона відкриває свої канали, через які її материнство проймає чоловіків. І тому, самотня жінка з дитиною швидше знаходить собі чоловіка, а дитині батька, ніж та, яка надто засиділася в дівках. Окрім того, прагнення чоловіка в одинокої матері значно більше, чоловіки це відчувають і йдуть туди, де їх цінуватимуть та любитимуть.

У цей період дівчина формується як жінка. Статеві стосунки суттєво впливають на її психіку. Якщо вони відбуваються з коханим чоловіком, з яким вона перебуває у шлюбі, тоді жінка розкривається, мов квітка. Відповідно і чоловік реалізовується у ній же. Він, сповнюючи її собою, своєю енергетикою, готує її до народження дитини. Безумовно, найкраще, коли в жінки утроба чиста, тоді дитина народжується гармонійною. Окрім того, вона зворотно впливає і на нього, витворюючи його сильним і могутнім чоловіком-батьком. Коли ж вона не пройшла вікових та варнових посвят і не має відповідних знань та виховання, тоді творить чоловіка слабким та невпевненим, що породжує суцільне незадоволення чоловіками, які не можуть забезпечити родину і проявити чоловічу силу яка так потрібна жінці. І як наслідок обоє нещасливі, а поруч з ними, їхні діти та батьки. Сьогодні ми маємо хаос у взаємних стосунках. Не пройшовши відповідних посвят і не маючи відповідного виховання та усвідомлення дійсності, сім'ї втратили свій статус, ролі батька та матері переплутані. Тому вже більше 1000 років наче собака з кішкою живуть наші чоловіки з жінками. Нещасні жінки шукають своєї реалізації в бізнесі, політиці, покинувши таких самих нещасних чоловіків як і вони самі. Це правда, що жінці потрібна незалежність, але правда й те, що їй потрібен чоловік, якому вона, як Мати Лада, буде їсточки носити, а він в цей час дбатиме про родину, державу (це вже залежить від варнової приналежності). І я більш ніж переконана, що наші жінки з цим погодяться.

Українська жінка дійсно сильна своїм духом, духом який народив Амазонок, але цей дух, пройшовши відповідне виховання, посвяти вікові та варнові, має стати союзником і другом її чоловіка, опершись на його розум та силу.

Інакше не зможуть вони творити велику та міцну Україну. Ми маємо знання як робили це наші предки, то ж давайте допоможемо хоча би нашим дітям досягти щастя в родині та збудувати сильну державу.

Чи можемо ми сьогодні наладнати наші душі та душі тих, хто не зміг пройти вчасно вікової та варнової посвяти? Так, але часу для реалізації та становлення іншої більш гармонійної людини на жаль немає. Сьогодні ми можемо запустити цю систему для свого роду, аби він ладнався, і коли ми народимося знову, отримати її вчасно.

Елла Якимів - Лада
громада Рідної Православної Віри "Покон Рода"
аспірант-релігієзнавець


Джерело: http://www.viche-info.com/index.php?option=com_content&task=view&id=50&Itemid=6
Категорія: Світогляд | Додав: Богудан (27.03.2006) | Автор: Елла Якимів (Лада)
Переглядів: 1575 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Понеділок, 11.12.2017, 14:08
Меню сайту
Категорії каталога
Світогляд [45]
Суспільство [39]
Влада [26]
Господарство [9]
Наука [29]
Події [28]
Творчість [11]
Розваги [0]
Офіційні папери [2]
Особи [22]
Промови [3]
Відгуки [9]
Форма входу
Логін:
Пароль:
Наше опитування
Чи подобається Вам наш сайт?
Всього відповідей: 196
Пошук
Друзі сайту
Рунный посох: официальный сайт фестиваля славянских искусств Славянская Библиотека: книги, статьи, языческая музыка разных стилей, клипы языческих музыкальных коллективов, видео, ссылки, юзербары, Вече. Славянский информационный каталог Общество Белые Традиции
Статистика

Онлайн всього: 2
Гостей: 2
Користувачів: 0
"Віче" © 2017Хостинг від uCoz