Суспільство - Каталог статей

В России – уже началось?

В районном городе Кондопоге (Карельская автономная республика) одержало победу народное восстание против уголовников кавказского происхождения. В результате погромов уничтожен ресторан и множество меньших торговых «точек», принадлежавших мигрантам с Кавказа (в частности, чеченцам и азербайджанцам). Более 250 представителей означенных национальностей эвакуировано из города в столицу Карельской автономии Петрозаводск. Теперь правительство РФ ломает голову, как предотвратить погромы в Петрозаводске…

Майбутнє Білого Світу

Поставимо перед собою питання: яким був би сьогодні Світ без досягнень білої людини на планеті Земля?

Нині, коли кількість білих людей катастрофічно зменшується, не зайвим буде замислитися, навіщо комуністи, інтернаціоналісти і загалом усі „ліві” сили від імені „всього прогресивного людства” звинувачують білих в „расовій дискримінації” негрів та азіатів. Різними міжнародними законами мільйонам кольорових дозволено вільно кочувати і селитися в найрозвинутіших країнах Європи. Англія і Франція вже стали наполовину чорними, Москву вже майже окупували азіатські торговці, і ця хвиля невпинно котиться до України. Ми, українські націоналісти, досі остерігаємося „москалів”, вбачаючи в них трохи не головного нашого ворога. Між тим, ворог наступає інший, і з іншого боку. Нашими урядами керують міжнародні латентні структури переважно сіоністського спрямування. Проти нас ведеться неприхована глобальна війна!

Варновое общество, соционика и социализм

Ця стаття була нам люб’язно надана редакцією рідновірського альманаху “Оберег”, ІІІ число якого нещодавно побачило світ.

Славяне

"Чады вы Мои! Кто все Мои законы возлюбит, будет Рода небесного славить, станет толком слова толковать Мои, - от того отойдут все несчастия, он наследник небесного Ирия!"
Сварог. (семнадцатый клубок древнерусского узелкового письма).

"И было так - потомок, чувствуя славу свою, держал в сердце своем Русь, которая есть и пребудет землей нашей. И ее мы обороняли от врагов и умирали за нее. Сто раз возрождалась Русь и сто раз была разбита от полуночи до полудня. Было возвещено от Матери Сва, что будущее наше - славно. И мы притекали к смерти, как к празднику.
Вспомним о том, как сражались с врагами отцы наши, которые ныне с неба синего смотрят на нас и хорошо улыбаются нам. И так мы не одни, а с отцами нашими. Мы имеем истинную веру, которая не требует человеческих жертв. Это же делается у варягов, приносящих такие жертвы. И мы приносили жертвы, но мы смели давать лишь полевые жертвы, и от трудов наших просо, молоко, жир. Мы на старые погребалища ходили, и там размышляли, где лежат наши пращуры под травой зеленой. И теперь мы поняли, как быть и за кем идти. От утра до утра мы видели зло, которое творилось на Руси и ждали, когда придет добро. А оно не придет никогда, если мы силы свои не сплотим, и не дойдет до нас одна мысль, которую глаголет нам глас праотцов. Внимайте ему и потому ничего другого не делайте!
И тогда пойдем мы в степи наши бороться за жизнь нашу, ибо мы воины княжеские, а не скоты бессловесные, которые не ведают что творят. Отцам нашим и матерям - слава! Так как они учили нас, чтить богов наших и водили за руку стезей правой. Так мы шли, и не были нахлебниками, а были руссами - славянами, которые богам славу поют и потому - суть славяне. И так провозглашаем мы славу богам, которые суть - отцы наши, а мы сыны их. И будем достойны их чистотой телес и душ наших, которые никогда не умрут."

"Книга Велеса", перевод А.И.Асова.

Чому ми проти імміграції та іммігрантів

Дуже вразив сюжет, цими днями показаний в новинах. Йшлося про вимирання сіл в українському Поліссі. Автори розповідали, що за останні 6 років ми на самій тільки Чернігівщині втратили близько 300 сіл. Нагадаю, що уже перепис 2001 року показав, що сільського населення в Україні удвічі менше ніж міського (15 проти 32 млн.). Відтоді його стає усе менше. Це викликає занепокоєння тому, що саме сільське населення ще хоч якоюсь мірою вписується у природне середовище, ідентифікує себе українцями, виступає носієм Традиції, Звичаю, чистоти генетичного кореня популяції. Зі зникненням сільської культури ми остаточно перетворимося на покемонів, якими нас роблять телебачення, маскульт, і інші „блага цивілізації” за гроші пейсатих власників.

Національна ідея: витоки, сучасний стан і перспектива розвитку

Національна ідея стоїть в ряду національних святинь, віри, конституції, гімна, герба, прапора. Всі вони є інструментами суспільних та державних зв'язків і становлять кістяк національної культури. Національна ідея - немов мозок того кістяка; її життєдність має розгорнений (описовий), стислий (тези) й концентрований (гасла) види.
Розглянемо згадані вище поняття у їх трьох часових станах.

ЦНОТЛИВІСТЬ - РОДИННИЙ ОБЕРІГ НАЦІЇ

До вітчизняних прогнозів ненормальної демографічної ситуації в Україні додались й ООНівські. Вони підтверджують те, про що ми вже знаємо, але ніби не усвідомлюємо: до 2050 р. українців в Україні залишиться 20-25 млн., тобто лише 40-50% від того числа, із яким переступили межу третього тисячоліття.

Мета цієї лекції - донести народу України інформацію про морально-етичні та духовні проблеми вимирання української людності та надати шляхи до подолання цієї духовно-моральної кризи.

Білоруси – уже народ! або деякі порівняльні враження

Ось уже декілька днів дивлюся телевізор із одною метою – побачити велелюдну хвилю народного гніву проти клятого “бацьки”, яка охоплює останній форпост диктатури, не обходить жодного районного і, тим паче, обласного центра. І не бачу. Дедалі більше журналісти 5 каналу передають “телефоном з Мінська” про “понад 800 пікетувальників, переважно – молоді на Кастричницькій площі”. А коли когось показують, то показують чомусь наших домашніх мандрівних революціонерів, які ловлять кайф від того, що їх, затриманих за дрібне хуліганство, і вигнаних в три шиї з країни, називають “політв’язнями”, скаржаться на відсутність у сябрів мітингового драйву і на те, що ті не приходять назавтра, посилаючись на зайнятість по роботі.

Колективна власність на засоби виробництва — головна запорука матеріального і духовного процвітання

Минуло більше, ніж десятиліття так званої "незалежності" Українського народу. Цей час достатній для того щоб кожен, хто здатен мислити і робити висновки, зрозумів, що ми не тільки ані на крок не наблизилися до сильної самостійної держави Українського народу, а навпаки - перебуваємо на межі національної катастрофи, ім'я, якій "Україна вільна... від Українців".