До ландшафту, вкритого курганами, маріупольці звикли вже давно і майже не звертають на нього уваги. А дарма. Нас довго і методично привчали, що в нашому краю окрім індустріальних гігантів нічого цікавого не існує, але відносно недавні археологічні знахідки, зроблені відомим археологом Володимиром Кульбакою, зруйнували звичні псевдоісторичні засади.

Індоєвропейці родом з Маріуполя

Однією з унікальних знахідок Володимира Костянтиновича за останній час є дерев'яні чотириколісні вози з суцільними дерев'яними дисковими колесами. Вони були виявлені в кургані бронзової доби на околиці нашого міста край дороги, що веде в селище Володарське.

Як зараз з'ясовується, вони є не тільки одним із стародавніх видів колісного транспорту нашого регіону, але і одними з найстаріших возів в світі! Ще з середини XX століття в історичній науці існувало твердження про зародження колісного транспорту на Стародавньому Сході. Спираючись на поодинокі знахідки зображень і моделей возів, а також виходячи з факту зародження в тому регіоні перших цивілізацій, дослідники доходили до висновку, що центром походження колісного транспорту була Месопотамія.

З того часу поява колісного транспорту і інших досягнень цивілізацій традиційно пов'язувалися із Стародавнім Сходом. Але там засоби пересування з'явилися в 26 столітті до н.е., а в Україні є численні археологічні матеріали, які підтверджують, що колісний транспорт виник в наших степах, оскільки ці знахідки датуються 32 (!) століттям до н.е. Українські індоєвропейци через Балкани і Кавказ проникли на схід на своїх возах. Яскраве підтвердження цьому - поховання з дерев'яними возами біля Маріуполя, які датуються 32 століттям до н.е. Відповідно, вони на 500 років старші за давньосхідні вози.

Можна з упевненістю стверджувати, що Україна - батьківщина праіндоєвропейців і що тут винайшли і колесо, і дерев'яний віз, а також віз-шатер, який служив пересувним мобільним житлом індоєвропейським скотарям Причорноморських і Приазовських степів.

Управління культури Маріуполя: наша хата скраю

Зараз цей віз, як і всі археологічні знахідки Володимира Костянтиновича, знаходяться в сховищі Маріупольського краєзнавчого музею. У експозицію вони потрапляють вкрай рідко, тому що грошей на реорганізацію виставкових залів музею природно, немає. Костянтин Павлович Ткаленко, начальник управління культури і туризму маріупольської міськради, відповідаючи на питання про долю експонатів, що знаходяться в сховищі, заявив, що працівники музею краще знають, що виставляти на огляд, а що - ні. І якби вони вирішили цей віз розмістити в експозиції, то тоді повинні були б викроювати на її реставрацію гроші з музейного бюджету: «там все передбачено».

За великим рахунком, працівники музею повинні знайти гроші не тільки на реставрацію своїх експонатів, але і на переписування і перевидання всіх підручників зі світової історії, напевно така стаття витрат «передбачена» в їхньому бюджеті.