Віки проспав козак... - Творчість - Каталог статей

Вітаємо Вас Гість | RSS

Рідновірський інформаційно-аналітичний ресурс

Головна » Статті » Творчість

Віки проспав козак...

Віки проспав козак - душа правдивая

Аж поки не почув крізь млосний сон,
Як тятива тривожно щось наспівує
Лякаючи вгодованих ворон.

Спочинку того зайдам було й треба,
Аби лиш грабувати рідний край.
Козак схопивсь - вже ні землі, ні неба.
- Невже проспав? - аж застогнав Мамай.

- Я для пісень уста свої зашию,
Візьму приблуду за гадючу шию
І відрубаю хтиву руку - граблю!

... Летить стріла крізь тінь віків похмуру,
Козак Мамай сховав свою бандуру,
І на майбутню битву гострить шаблю

*** Чи можеш ти звільнитись від вітрів,
Які у серці творять хуртовину?
Хіба твій спокій -те, чого хотів,
І що передаси у спадок сину?

Чи ти шукатимеш коли торішній сніг,
Щоб під лавиною знайти собі спочинок?
Невже якась із тисячі доріг
Веде з квітучих лук в полон сніжинок?

Хіба зима сильніша від думок,
І має право обертати в кригу
Прозрінь майбутніх гомінкий струмок,
Що починає пісню про відлигу?

Чи розумом вгамуєш духу шал ?
Хіба мороз зупинить повінь квітня,
Котрої наступ - бій за ширший ареал
Чи жде на аріїв історія новітня ?

Змінись - чи згинь, хто жить під снігом звик!
Весна розтопче рештки твого світу.
Посунься: відступає льодовик
Під натиском нищівним первоцвіту.

Джерело: http://www.viche-info.com/index.php?option=com_content&task=view&id=530&Itemid=12

Категорія: Творчість | Додав: Богудан (06.07.2007) | Автор: Віталій Нестерчук

Переглядів: 1191 | Рейтинг: 0.0/0 |