Рідновірський інформаційно-аналітичний ресурс Головна Реєстрація Вхід
Головна » Статті » Наука

Народне цілительство і ладування: від знахарства до сучасної інформотерапії
Найдревнішим медичним документом вважаються давньошумерські клинописні таблички з Ніпура - своєрідний довідник лікаря кінця третього тисячоліття до нашої ери. Вже тоді лікували не лише рослинами, а й смолою дерев, оліями, використовували медичні інструменти.

У стародавньому Єгипті медичним знанням надавали виняткового значення. Легендарний фараон Гермес Трісмегіст, син основоположника Єгипту правителя Тота, уклав 42 книги, своєрідні енциклопедичні довідники, в яких містилися тогочасні дані з основ анатомії, бальзамування, фармакології. Вчені давно звернули увагу на те, що шумерська і єгипетська медицини мають чимало спільного. Загальновідомо, що можновладці з берегів Нілу запрошували до себе на службу не лише збройні загони хеттів з- Данаперу, тобто Дніпра (на стіні усипальниці фараона Хоремхеба, який правив 3400 років тому, бачимо завзятого воїна з буйним оселедцем на тім'ї), а й широко користувалися послугами наших зільників-відунів. Вже в середині третього тисячоліття до нашої ери існувала широка, обсаджена вербами та липами дорога з Трипільської держави через Колхиду до Шумерії, а звідти до Єгипту. По ній з мережаними полотняними торбинками, на мажах, впряжених неквапними волами, їхали у далекі світи наші прадавні ботаніки й фітотерапевти. Тож неодмінно й на глиняних табличках шумерських, що слугували кодексом древнім лікарям, є й праукраїнські рецепти.

Адже лікувальне мистецтво нашої прабатьківщини славилося на весь світ - батько медицини грецький вчений Гіпократ навчався в знаменитого скіфського ладувальника Асклепія, про це пише видатний історик древності Геродот. Та й сам Гіпократ у неперевершеній книзі "Corpus Hippocraticum" захоплюється скіфськими знахарями й методами їх лікування, наголошуючи на властивостях аїру - чудодійної рослини, що ще й досі таїть багато незвіданого.

Знахарство й волховство у Скіфії особливо шанувалося, а нехлюйство й шарлатанство каралися нещадно. Якщо твоє пророцтво не справдилося або хворий з твоєї вини помер, невдаху-знахаря саджали на віз сухих дров, підпалювали й пускали волів у степ. Жаль, що в сучасних медиків нема відповідних засторог, окрім моральних, зокрема, совісті.
Римський військовий лікар Марк Пліній-старший теж не раз відзначав високе лікувальне мистецтво праукраїнців. Розкопки давніх курганів засвідчують, що слов'яни широко користувалися в своїй лікувальній практиці цілющими зіллями, з-поміж них й отруйними. У Київській Русі зільництву приділяли особливу увагу, що відбилося в знаменитій пам'ятці давньоукраїнської культури "Ізборнику" великого князя Святослава Ярославовича (1073 р.). Українське християнство пишається ладувальниками старокиївської доби Антонієм, Агапітом, Смером, Сиранином, Святошею та іншими. Не на порожнім місці здобули всі вони знання - у них глибока рідновірська основа. А саме з рідновірством церква й повела нещадну боротьбу. У той час, як під впливом буддизму тибетські монастирі перетворювалися у справжні медичні академії, де акумулювалися унікальні цілительські знання людства, нова релігія, принесена на Придніпров'я з ворожої до Русі Візантії, вкрай жорстоко поставилася до тисячолітніх надбань української національної культури. Поза законом було поставлено цілий пласт високодуховної народної інтелігенції, яку представляли волхви, відуни, знахарі, зільники, цілителі, ворожбити, кощуни, черторізці, вузольники. Як не прикро, а їх гоніння тривали досі. Ще недавно, понад шість десятків літ тому, більшовицькі інквізитори завдали найчутливішого удару по народних традиціях голодоморами тридцятих та повоєнних сорокових, передчасно звівши в могили дідів і бабів, серед яких було чимало хранителів успадкованих від предків народних знань і мудрості. То чи ж можна було говорити про українську медицину? Противники такого виразу можуть аргументувати свої заперечення тим, що Україна довгий час не мала своєї державності, своїх шкіл і тому, мовляв, звідкіля могла взятися українська медицина. Але вона була, вона розвивалася на українському матеріальному і духовному грунті. Це, насамперед, предковічна народна медицина-ладування. Це благодійницька медицина, документально констатована з часів Київської Русі як перший паросток своєрідної, хай і спонтанно-стихійної, системи охорони здоров'я.

Та повернімось в наші часи. На моє переконання 1989 року сталася історична подія в українській медицині, а можливо і в медицині світового масштабу - український вчений, доктор біологічних наук, Зеновій Дмитрович Скрипнюк першим у світі експериментально довів, що поруч з речовиною та енергією лікувальним фактором може бути й інформація, що існують клітинні мови із розділами: фонетикою, морфологією та синтаксисом.

До останнього часу вважалося, що лікувальними засобами можуть бути лише речовина або енергія фізичних факторів. А дослідженням лікувальних властивостей цих засобів- речовини та енергії, а також розробкою нових методів лікування із їх застосуванням, займається фармакотерапія та фізіотерапія.

Про те, що гомеопатію традиційно відносять до фармакотерапії, а рефлексотерапію до фізіотерапії і ці методи лікування значною мірою відрізняються від інших фармакотерапевтичних та фізіотерапевтичних методів, ми знаємо або, принаймні, здогадуємося.

Різниця між ними, в першу чергу, полягає у визначенні дози лікувального впливу. В гомеопатії її визначають у розведенні гомеопатичного засобу, - на відміну від фармакотерапії, де визначення здійснюється в одиницях маси. Дози лікувального впливу в рефлексотерапії визначають у кількості та тривалості сеансів, в інших фізіотерапевтичних засобах - в одиницях енергії. Детальний аналіз гомеопатичних та рефлексотерапевтичних методів лікування, а також результати експериментальних біофізичних, електрофізіологічних досліджень та клінічні дані дозволяють зробити висновок: у гомеопатії та рефлексотерапії роль лікувального засобу виконує інформація*, тому більш логічним є вилучення гомеопатії з фармакотерапії, а рефлексотерапії з фізіотерапії та об'єднання їх з психотерапією, де також застосовано інформацію в якості лікувального засобу.

На підставі цього висновку 1989 року Скрипнюком З.Д. було запропоновано розділ медицини, який з його легкої руки отримав назву - "ІНФОРМОТЕРАПІЯ". Цей розділ вивчає вплив інформації на фізіологічні, біохімічні, біофізичні, патологічні та валеологічні процеси в організмі людини і тварини, процеси поступання, кодування, зберігання, декодування і використання інформації, розділ медицини, що розробляє методи лікувального впливу і практичного використання інформації.

Інформотерапія - розділ медицини, який вивчає вплив інформації на фізіологічні, біохімічні, біофізичні та патологічні процеси в організмі людини і тварин, процеси надходження, кодування, зберігання, декодування та використання інформації, розробляє методи лікувального та профілактичного застосування інформації.

Проведені під керівництвом д.б.н. Скрипнюка З.Д. на кафедрі фізіології людини і тварин в інституті ім. академіка П.Богача Національного університету ім. Т.Г.Шевченка 1972-1985 роках дослідження впливу токсичних речовин, енергії фізичних факторів, інформаційних сигналів на ізольовані клітини показали, що інформаційні сигнали можуть викликати пошкодження (хворобу) клітин. У 1985-1989 роках в інституті ортопедії і травматології та Київській філії Харківського інституту неврології і психіатрії ім. Протопопова було показано, що "здоров'я" клітин можна відновити при допомозі фармакологічних препаратів, енергії фізичних факторів та інформаційних повідомлень (інформації).

1989 року були сформульовані і експериментально доведені основні положення ІНФОРМОТЕРАПІЇ:
- лікувальнім фактором поряд з речовиною та енергією фізичних факторів може бути інформація (сигнали, іонформаційні повідомлення);
- лікувальна доза інформації в процесі інформотерапії вимірюється в бітах (байтах);
- лікувальні сигнали можна передавати при допомозі енергії фізичних факторів або хімічних речовин, до яких є рецептори (акцептори) в організмі людини;
- лікувальні інформаційні повідомлення (інформацію) потрібно передавати однією з мов, яку розуміють клітини людського організму (мові молекул ДНК, РНК, білка, мембран та ін.);
- для перенесення сигналів або інформаційних повідомлень використовують незначні кількості енергії або речовини;
- в порівнянні з фармакотерапією і фізіотерапією побічна дія інформотерапії значно менша.

Як дисципліну інформотерапію структурно поділяють на загальну і спеціальну. Загальна інформотерапія розглядає методологічні основи коректного застосування лікувальних інформаційних факторів (простих і складних сигналів, шумів, інформаційних повідомлень), механізми їх фізіологічного і лікувального впливу і принципи їх використання в клініці.
Спеціальна (клінічна) інформотерапія визначає особливості використання лікувальних інформаційних факторів при різних нозологічних формах. Об'єктом вивчення інформотерапії є людина, на яку впливають інформаційні фактори (прості і складні інформаційні сигнали, шуми, короткі та довгі інформаційні повідомлення) з лікувальною, профілактичною і реабілітаційною метою. Об'єкти можуть бути досліджені як безпосередньо, так і опосередковано, шляхом екстраполяції даних експериментів, проведених на тваринах або при допомозі математичного, фізичного моделювання лікувального впливу. По природі об'єктів дослідження інформотерапія є клінічною спеціальністю.

Переваги інформотерапії звичайно розглядають як альтернативу хіміо- або фармакотерапії, не дивлячись на те, що в лікування великої кількості захворювань часто застосовують комплекс інформаційних, фізичних факторів і лікарських засобів.

В апробації та подальшій розробці приймали участь: Саратовський медичний інститут, Науковий центр радіаційної медицини АМН України, Українська Асоціація Народної медицини, Полтавська стоматологічна академія, Львівський медичний університет, Одеська державна медична академія, Буковинська державна медична академія, Тернопільський обласний наркологічний диспансер, Брестський Державний університет, Київський НДІ Отоларингології, Запорізький Обласний центр народної медицини, Івано-Франківська медична академія, Коломийське медичне училище, Волинський університет, Санаторій "Збруч" при Кабміні України, Уманська ЦРБ, санаторій-профілакторій "Зоря" Луганська область, санаторій-профілакторій "Рівнеазот", НДІ інформотерапії, НДІ біоінформатики та інші установи.

Особливо звернімо увагу на те, що при використанні лікувальних інформаційних факторів:
- істотно розширюється діапазон лікувальних методів впливу і скорочуються терміни лікування;
- не виникає алергія та побічна дія лікарських препаратів;
- потенціюється дія більшості лікарських речовин;
- не спостерігається лікарських залежностей (токсикоманічна безпека інформотерапії);
- відсутній побічний вплив на інші органи, тканини і системи;
- застосовують неінвазивні методи і способи лікувального впливу;
- наступає виліковування або тривалий період ремісії хронічних захворювань.

По методах дослідження інформотерапія відноситься до групи терапевтичних дисциплін і поряд з методами інформодіагностики використовує клінічні методи оцінки різних систем організму. Поряд з ними, механізми дії лікувальних інформаційних факторів при різних видах патології досліджують при допомозі спеціальних методів: біоінформаційних, біофізичних, біохімічних, фізіологічних, морфологічних, фізико-хімічних, клінічних, імунологічних, генетичних та інших. Оцінку одержаних досліджень проводять методами діалектичної логіки (аналізу, синтезу, індукції, дедукції, формалізації та інших).

Не дивлячись на самостійний характер, інформотерапія тісно пов'язана з іншими науками. Інформаційні, субмолекулярні, молекулярні, клітинні та системні механізми дії лікувальних інформаційних факторів є також предметом вивчення ряду наук, які складають природничо-наукову основу інформотерапії: біоінформатики, біофізики, біохімії, нормальної і патологічної фізіології, імунології та інших. Крім цього інформотерапія визначає адрес клітин, органів, систем - "мішеней" шляхом вказування імені та адреси в тексті лікувального інформаційного повідомлення, залежність реакцій організму від змісту інформаційного фактору, типу носіїв інформації та їх кількості, установлює показання и протипоказання для їх застосування, а також роль реактивності організму в формуванні лікувальних ефектів інформаційних факторів.

Пошук найбільш ефективних комплексних методів лікувального впливу на організм хворого і способів їх раціонального використання в реабілітації та профілактиці, проводять за основними напрямками наукових досліджень інформотерапії та інтегративної медицини:
- визначення реакції окремих молекул, клітин, тканин, органів і систем на окремі прості та складні інформаційні сигнали, шуми та інформаційні повідомлення;
- пошук найбільш оптимальних носіїв інформації;
- дослідження молекулярних і клітинних механізмів прийому інформації організмами людини і тварин;
- дослідження структури і функції каналів передачі інформації в організмі людини і тварин (інформаційних каналів);
- дослідження механізмів генерації біологічної відповіді;
- дослідження ролі і механізмів утворення зворотніх зв'язків в організмі людини;
- дослідження етіопатогенетичної ролі інформації;
- дослідження лікувальних властивостей інформації, визначення оптимального транспортувальника лікувальної інформації, оптимальної величини сигналу або інформаційного повідомлення і методів використання інформації з лікувальною та профілактичною метою;
- дослідження сумісності лікувальної дії різних фармацевтичних препаратів, фізичних методів впливу і сигналів, шумів та інформаційних повідомлень.

Організм людини може сприймати інформацію як через органи чуття, так і поза ними. Так, наприклад, при допомозі органів чуття сприймається світло, запахи, звуки, температурні та механічні впливи. В той же час при дії електромагнітних коливань надвисоких частот, інфрачервоного випромінювання, радіації, мікроорганізмів чи вірусів організм одержує інформацію не через органи чуття.

В цьому випадку важливу роль в одержанні необхідної інформації відіграють іонні канали плазматичних мембран збудливих клітин, рецептори плазматичної мембрани, молекули білків та інших високоенергетичних сполук. Вони трансформують одержану інформацію зовнішнього впливу в енергетичну інформацію, яка сприйнятлива (інформативно значима) для певних клітин організму. В генерації біологічної відповіді на таку інформацію важливу роль відіграють вторинні посередники - АТФ, креатинфосфат, циклічні нукдеотиди, іони кальцію, діацилгліцерин та інші.

Тобто, інформація, яку сприйняв організм, ініціює процес утворення внутрішніх факторів. Вони можуть бути представлені або речовиною або ж енергією внутрішніх фізичних процесів.

Чи значить все, сказане вище, що застосування інформотерапії зовсім не потребує ані речовини, ні енергії? Ні. Просто лікування інформацією дозволяє використати мінімальну кількість речовини чи енергії: вони необхідні тільки як носії.

Які є переваги методики інформотерапії?

1. Однією з основних переваг інформотерапевтичного впливу на живий організм в порівнянні з фармакотерапією та фізіотерапією є те, що в інформотерапії використовуються надзвичайно низькі дози речовини або енергії, що значно зменшує ймовірність спричинення негативної побічної дії.
2. Метод безінвазійний (виключена можливість зараження СНІДом, вірусним гепатитом, відсутність побічної дії і алергії).
3. Простота обстеження (можна за короткий період часу отримати інформацію про функціональний стан органів і систем, а також зв'язків між ними).
4. Проводити донозологічну діагностику (оскільки зміни в біологічно активних точках (БАТ) з'являються раніше, ніж клінічні симптоми). Тобто, в зв'язку з тим, що інформаційний потік дає меншу побічну дію в порівнянні з дією речовини або енергії, важливого значення набуває застосування інформаційного впливу для лікування початкових стадій розвитку хвороби, або взагалі її попередження, тобто для запровадження ІНФОРМОПРОФІЛАКТИКИ.
5. Дає можливість цілеспрямовано діяти на пошкодженні (дисфункціональні) системи організму і відновлювати зв'язки між ними.
6. Підбір лікувальної дії проходить на субмолекулярному рівні.
7. Вирішальною перевагою інформотерапії, як лікувального методу, є можливість контролювати і керувати лікувальним процесом з використанням механізму "зворотнього зв'язку" за допомогою приладів.

Це дозволяє визначити ефективність інформотерапії, індивідуально підбирати необхідну лікувальну чи просто коригуючу дозу лікувального впливу, визначити найефективніший фактор впливу з арсеналу методів лікаря, а також дає можливість раціонально поєднувати інформотерапію з іншими методами лікування.

Мікрогенераторна інформодіагностика за З.Скрипнюком, дозволяє:
- завдяки підключенню мікрогенераторів в процесі електропунктурної діагностики точніше визначити ступень порушень органів та тканин;
- просто, вже під час діагностики мати досить чіткий прогноз лікування;
- протягом короткого часу в процесі діагностики підібрати на "касеті" мікрогенераторів рецепт лікування.
- Мікрогенераторна ІНФОРМОТЕРАПІЯ за З.Скрипнюком: полягає у впливі
інформації, носіями якої є хвилі надвисоких, крайньо-високих частот, інфрачервоне випромінювання, радіохвилі на організм пацієнта. З 42 різних мікрогенераторів "касет" можна скласти величезну кількість лікувальних рецептів, досягнувши глибокої індивідуалізації (порівняємо: з літер абетки складаються всі слова нашої мови).

Діагностика грунтується на визначенні електропровідності БАТ (за умов механічного впливу, тобто натискування електродом) та дослідженні динаміки струму. Можна одержати параметри реакції організму, окремих його органів та тканин, проводячи вимірювання в певних БАТ. Діагностично значущими є також величина та швидкість так званого падіння (тобто повернення з найвищого рівня назад) стрілки вимірювального приладу або кривої на моніторі комп"ютора. Показники в БАТ змінюються, якщо людина, яку досліджують, безпосередньо чи дистанційно контактує з певною речовиною, яка, за умов внутрішнього застосування чи носінні на тілі, викликає зміни у стані здоров'я досліджуваного. На основі цього феномену можна тестувати медикаментозні препарати, фіто- і гомеопатичні препарати, дитячі суміші і продукти, які найбільш часто сприяють розвитку алергічних захворювань (особливо у дітей), вставні зуби, зубні протези і зубні пасти, косметичні засоби і біжутерію, можна підкоригувати апетит у дітей та ін. Діагностика також є "вказівною". Вона дозволяє досить швидко, неінвазійно, без болю одержати відомості про стан організму в цілому, окремих його органів та систем. Її результати можуть дати напрям поглибленій діагностиці, що важливо при обстеженні великих груп ризику по розвитку різних захворювань, зокрема, онкологічних, серцево-судинних та ін. БАТ, що їхні показники вимірюються, розташовано переважно на пальцях рук та ніг. Пошук здійнюється виключно по анатомічних орієнтирах. Засобом для проведення мікрогенераторної інформодіагностики та інформотерапії за З.Скрипнюком є пакет (так звана "касета") мікрогенераторів. Кожний з мікрогенераторів генерує від 50 до 50000 різних частот. Діапазон випромінювань знаходиться в межах надвисоких частот, крайньо-високих частот, інфрачервоного випромінювання, радіохвиль. Пакет містить 21 пару, тобто, 42 різновиди мікрогенераторів. Кожна пара мікрогенераторів орієнтована на корекцію певного інформаційного каналу. Підключення їх необхідне у тому випадку, коли показники електропунктурної діагностики виходять за межі коридору норми.

Якщо показники БАТ інформаційних каналів мають збільшені, порівняно з коридором норми значення, або зменшені, то коригуючий вплив підбирається не лікарем чи пацієнтом, а безпосередньо інформаційними каналами пацієнта, тобто організмом пацієнта, і поза його свідомістю. Лікар повинен у цьому методі крім медичних знань добре знати, де знаходяться БАТ на інформаційних каналах, прекрасно розумітись в роботі вимірювальних приладів і знати алгоритм підключення до мікрогенераторів.
Терапевтичний прогноз залежить від того, чи забезпечує нормалізацію показників більшості БАТ підключення мікрогенераторів. Показники БАТ при функціональних порушеннях найчастіше коригуються мікрогенераторами безпосередньо в процесі діагностики. Повної нормалізації показників БАТ здебільшого не вдається досягнути за умов застосування мікрогенераторів при органічних порушеннях.
Мікрогенератори, що їх вплив виявлено як коригуючий під час електропунктурної мікрогенераторної інформодіагностики, можуть бути застосовані для проведення інформотерапії. Під час діагностики підключення мікрогенераторів є короткочасним: треба лише пересвідчитися в ефективності їхньої дії. Терапевтичний вплив триває від 5 до 25 хвилин. Курс містить 10-15 процедур. Графік визначається лікарем індивідуально для кожного хворого. Досить часто під час проведення мікрогенераторної терапії здійснюється діагностика задля забезпечення зворотнього зв'язку і контролю ефективності терапії. Як графік прийому, так і кількість процедур на курс і тривалість кожної з них визначається лікарем за результатами діагностики та клінічними даними. Лікареві слід мати на увазі, що часто показники біологічно активних точок нормалізуються раніше за суб'єктивне самопочуття хворого і об'єктивні клініко-лабораторні дані. Також слід врахувати, що визначені під час електропунктурної діагностики порушення показників не завжди відповідають результатам клініко-лабораторних досліджень через те, що зміни у показникапх БАТ розвиваються раніше. Таким чином, можливо здійснювати ранню, навіть донозологічну діагностику захворювань. Отже: інформотерапія - метод лікування без хімічного, фізичного та будь-якого іншого навантаження на організм. Мікрогенераторна інформодіагностика дозволяє отримати інформацію про стан всіх органів та систем людського організму (в тому числі імунної, нервової, ендокринної, серцево-судинної, шлунково-кишкового тракту, органів дихання і сечостатевої системи при алергічних шкірних захворюваннях). З урахуванням отриманих даних для кожної конкретної людини підбирається індивідуальне лікування, що приводить до норми органи та системи, в яких знайдені відхилення.

Метод мікрогенераторної інформодіагностики та інформотерапії використовується на протязі 16 років та зарекомендував себе як ефективний у всіх галузях медичної практики.
Інформотерапія ефективна в лікуванні: жіночої та чоловічої неплідності; порушень менструального циклу; гіпо- та гіпертиреозу, дифузного токсичного зобу; юнацьких вугрів; деяких шкірних захворювань, псоріазу; синдрому хронічної втоми; хронічного головного болю різного генезу; вегето-судинної дистонії; нічного енурезу; алергічних захворювань; бронхіальної астми; хронічного бронхіту; хронічних ринітів та синуситів; харчових та респіраторних алергозів; сприяння виведенню отруйних речовин з організму; гастроезофагальної хвороби; дискінезії жовчовивідних шляхів; хронічних закрепів; хронічних пієлонефритів; хронічних циститів та багатьох інших розладів здоров'я.

Чорнобильська хмара пройшла через Україну 19 років тому і густо покрила тіла та душі наших людей. Вчені б'ють на сполох і навіть статистика не може замовчувати цього страшного лиха. Підступні радіонукліди продовжують накопичуватись у людському тілі і руйнують його зсередини: знижують захисні можливості імунної системи, міцність судин, виснажують нервову систему, що веде до безлічі захворювань як гострих - які проходять на рівні вторинного імунодефіциту, так і хронічних.

Досвід лікування ліквідаторів аварії на ЧАЕС дозволяє дивитися в майбутнє з явним оптимізмом. Адже лікування відбувається на рівні всього організму з урахуванням відхилень в кожному органі та системі органів за рахунок можливостей впливу на кожну клітину організму через мікрогенератори Скрипнюка, які вчать клітину відновлювати свою роботу, а це дорога до повернення здоров'я.

За останні 10 років німецькими та російськими вченими проведені дослідження впливу слабких екзогенних і ендогенних сигналів, шумів на організм людини, які наближаються до результатів наших робіт. Тому якщо 1989 року українські вчені були першими у світі в галузі інформотерапії, то на сьогодні при недостатньому фінансуванні інформотерапевтичних, біоінформаційних досліджень - українські вчені втратять пріоритет в даній галузі. І наостанок: цей метод може мати надзвичайно велике значення в загальній і сімейній медицині при постановці попереднього діагнозу з допомогою анамнезу та фізичного обстеження, як самостійна лікувальна процедура або застосована в комплексі з іншими.

* Інформація (від лат. Informacio - роз'яснення, виклад) спершу - відомості, що їх передавали люди усно, письмово або іншим способом (за допомогою умовних сигналів, технічних засобів та ін.) з середини ХХ сторіччя - загальнонаукове поняття, яке містить обмін відомостями між людьми, людиною й автоматом, автоматом й автоматом, обмін сигналами у тваринному та рослинному світі, передачу ознак від клітини до клітини, від організму до організму (генетична інформація), одне з основних понять кібернетики.

ЛІТЕРАТУРА

1. Іваніцький І.М., Жибак О.Т. Інформотерапія. Що це таке? Луцьк. 1999 р. 1-4 с.
2. Пиріг Л.А. Більше проблем, ніж досягнень. - Історія української медицини. Київ. 1995 р. 1-3 с.
3. Просяник І. Дивосил. Львів. Каменяр. 2001 р. 4-5 с.
4. Скрыпнюк З.Д. Информационная и негентропийная терапия. - Одесса. Изд-во "Черноморье", № 1, 1994 р. 4-8 с.
5. Скрипнюк З.Д. Стратегія і тактика вибору діагностики і терапії в загальній і сімейній медицині. Інформаційна та негентропійна терапія. Київ. 2001 р. 133-134 с.
6. Скрипнюк З.Д. Фонетика, морфологія і синтаксис клітинних мов. Інформаційна та негентропійна терапія. Київ. 2001 р. 135-136 с.
7. Скрипнюк З.Д., Головаха М.О., Федорівський В.М. Роль біоінформатики і інформотерапії в становленні інтегративної та негентропійної медицини. Інтегративна та негентропійна терапія. Київ. 2002р. 104-105 с.

Федорівський Василь Миколайович,
директор Науково-дослідного інституту біоінформатики


Джерело: http://www.viche-info.com/index.php?option=com_content&task=view&id=69&Itemid=6
Категорія: Наука | Додав: Богудан (31.03.2006) | Автор: Василь Федорівський
Переглядів: 3197 | Рейтинг: 5.0/1 |
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Неділя, 20.08.2017, 03:29
Меню сайту
Категорії каталога
Світогляд [45]
Суспільство [39]
Влада [26]
Господарство [9]
Наука [29]
Події [28]
Творчість [11]
Розваги [0]
Офіційні папери [2]
Особи [22]
Промови [3]
Відгуки [9]
Форма входу
Логін:
Пароль:
Наше опитування
Чи подобається Вам наш сайт?
Всього відповідей: 196
Пошук
Друзі сайту
Рунный посох: официальный сайт фестиваля славянских искусств Славянская Библиотека: книги, статьи, языческая музыка разных стилей, клипы языческих музыкальных коллективов, видео, ссылки, юзербары, Вече. Славянский информационный каталог Общество Белые Традиции
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
"Віче" © 2017Хостинг від uCoz