Гадаю, вже пора нарешті з'ясувати, що насправді являють собою "исконно русские земли". Після цілковитого винищення у 1921-1923, 1932-1933 та 1946-1947 рр. на Сході та Півдні України, не рахуючи Кубані, щонайменше 7 млн. корінного українського селянства, нині ми дедалі частіше чуємо крики про права "русскоязычного большинства", зайнявшого наші землі.

ХХІ ст., ознаменоване засиллям ідей космополітизму та ураганними темпами росту кольорової іміграції до Европи та розвинутих країн із корінним або переважаючим білим населенням, перед цілою расою поставило запитання: "Бути чи не бути?" Катастрофічно низька народжуваність та неконтрольовані процеси расового змішування до кінця цього століття загрожують Білій расі цілковитим вимиранням та розчиненням у масах монголо-негроїдних демографічних лідерів. Панування абстракцій інтеранаціоналізму, "толерантності", "політичної коректності" на тлі занепаду консервативних цінностей Старого Світу тільки акумулюють процеси стирання білого обличчя Європи. Широку еміграційну експансію Білої раси, розвинену Великими Географічними Відкриттями, до сер. ХХ ст. цілком вичерпано. Реалія сучасності - зворотня інтервенція підкорених народів. Ми - перші свідки і останні жертви побудови Нового Світового Ладу на руїнах Нордичної цивілізації. І в мусульманському виборі Рене Генона - передчуття Нової Європи. Рене Генон - це один крок попереду течії.

“Не стоит прогибаться под изменчивій мир –
Пусть лучше он прогнется под нас.”

“Хай все буде, як забажаєш”
(не дуже розумні вислови)

ЗАКВАСКА

Одна моя знайома мріє вийти заміж за італійського посла. Я питаю: “А якщо - за консула (статус трохи нижчий, але теоретично може дослужитися і до посла), є у мене знайомий італійський консул, підеш?” “Ні!”- відповідає. “А якщо - за посла, але тільки французького, чи за якого-небудь аташе (військовий посол)?”. “Ні, піду тільки за італійського посла!” Я побажав своїй знайомій втілити свою мрію в життя до завершення свого фізіологічного дітородного віку. Їй зараз – 30.

Анекдот:

Приходить чоловік до книжкового магазину і каже: “Продайте мені хліба”. Продавщиця йому відповідає в тому дусі, що зверніть увагу на вітрину, - у нас книжковий магазин. Чоловік не зупиняється починає іще нахабніше вимагати продати йому хліба, врешті не отримавши бажаного результату, він розбиваючи вітрину вибігає з магазину. На наступний день продавщиця, аби не наражатися на нову небезпеку сама купує хліб і приносить його до свого книжкового магазину. Аж ось з’являється старий знайомий. Вона з полегшенням виймає з-під прилавку буханку хліба, але чує: “Ні, продайте мені молока, хліб мені уже продають в автомобільному магазині!”

Із розмови родителя із сином-підлітком: “Чому ти вважаєш, що можеш мене чомусь навчити?”

Вада всіх вище перерахованих психологічних установок спільна – відсутність врахування місцевих умов (конкретної ситуації).

В Приднестровской Молдавской Республике проходит референдум.
На повестке дня два вопроса: о присоединении к Российской Федерации и о воссоединении с Молдовой

Святослав Вишинський люб'язно надав нам текст його недавньої бесiди з лiдером гурту "Сокира Перуна". Читайте...

11 вересня 2001 року. Дата, яка багато змінила і, безумовно, іще змінить у світовому порядку, який після розвалу Радянського Союзу здавався для багатьох наново організованим, сталим, незмінним. Але крім того ця дата покликана багато змінити в умах людей. Нажаль більшість з нас починає хотіти щось зрозуміти тільки тоді, коли гримне, а не тоді коли синоптики прогнозують бурю.

В районном городе Кондопоге (Карельская автономная республика) одержало победу народное восстание против уголовников кавказского происхождения. В результате погромов уничтожен ресторан и множество меньших торговых «точек», принадлежавших мигрантам с Кавказа (в частности, чеченцам и азербайджанцам). Более 250 представителей означенных национальностей эвакуировано из города в столицу Карельской автономии Петрозаводск. Теперь правительство РФ ломает голову, как предотвратить погромы в Петрозаводске…

«Жил да был на свете кровожадный князь Дракула. Он сажал людей на кол, поджаривал на угольях, варил головы в котле, заживо сдирал кожу, разрубал на куски и пил из них кровь..." — рассказывал Авраам Ван Хельсинг, перелистывая книгу о прижизненных преступлениях грозного вампира. Многие помнят этот эпизод из фильма Ф. Копполы, снятого по роману Брэма Стокера «Дракула», и, возможно, именно из этой киноленты узнали, что Дракула не был вымышленным персонажем. У знаменитого вампира есть прототип — князь Валахии Влад Дракула (Цепеш}, правивший этим румынским княжеством в середине XV века. И действительно, этого человека по сей день называют «великим извергом», затмившим своими злодеяниями Ирода и Нерона.

Прозвище Цепеш (Тереs — от румынского tepea — кол, буквально — Протыкатель, Сажатель на кол) Дракула получил от своих врагов. Так при жизни князя называли боявшиеся и ненавидевшие его турки. Однако в самой Валахии и в других христианских странах он был известен как Дракула, то есть «Сын Дракона» (прозвище, унаследованное Владом от отца]. Так его называли во всех официальных документах, так он подписывал некоторые свои письма. Румынское прозвище Цепеш впервые было упомянуто только в 1508 году, спустя тридцать два года после гибели Влада. Однако, несмотря на эти факты, большинство современных историков называют Влада III Цепешем, а не Дракулой.