Посмотрел я этот фильм, взбесивший Сандея Аделаджу. Посмотрел и понял, что это кино можно и нужно показывать всем достигшим брачного возраста. И не в пику Аделадже, сектантам или христианам. «Сафо» - очень важное пропагандистское и очень нужное философское кино, помогающее решить главную задачу нации.

Каждую весну наши соседи по планете, исповедующие юдаизм и христианство, вспоминают сами и напоминают нам о древней традиции своих предков – о поедании сынов человеческих.

Так, иудеи всех мастей – от хасидов до «прогрессивных» - едят уши Амана каждый год на праздник Пурим. Это празднество считается государственным в Израиле и неофициально, но весьма широко отмечается еврейскими общинами во всех странах, где евреи живут.

63 года назад, 13 февраля 1945 года, "самой демократической" страной в мире было совершено одно из наиболее отвратительных преступлений - был уничтожен город Дрезден. Погибло около 250 тысяч человек. Это событие ничем не уступает еще одному злодеяний американцев -бомбардировке Хиросимы и Нагасаки. 250 000 ни в чем неповинных мирных немцев погибли от удушья и пожаров в одночасье... Уничтожен древний город-символ западнославянской цивилизации...

Целью настоящей статьи будет приоткрыть одну из зловещих страниц Второй Мировой войны - бомбардировку Дрездена, которая неизвестна широкому кругу людей, несмотря на то, что преступление, написанное на ней, превосходит Хиросиму и Нагасаки.

На "Віче" 13 февраля была опубликована статья о проходящей в Симферополе выставке "Древнеславянская культура в образах".
Сегодня мы предоставляем слово хранителю этой выставки Виктору Александровичу Чупрынину.

Полное название его статьи:
Славянская общность - парусник, гонимый мощным ветром планетарных перемен

С осени 2008 года в общеобразовательных школах Украины появится новый предмет. Пока – факультативный. Официальное его название: «Я учусь быть толерантным». Предназначен он для подростков 15-18 лет – т. е. для старшеклассников. Министерству образования и науки предложено ввести ещё и уроки толерантности для детей 12-14 лет. Министерство уже распорядилось насчёт подростков, а насчёт детей – пока думает. А пока оно думает – нам с вами, дорогие читатели (и особенно – родители) самое время разобраться: кто, чему и зачем надумал учить наших детей? И что нам, родителям, делать в создавшейся обстановке?

Вихід у 1918 р. праці Освальда Шпенглера „Сутінки Европи” заклав наріжний камінь формування, узагальнення та поширення нової парадигми критики ліберально-демократичного капіталістичного світоустрою, пізніше означеної терміном „Консервативна Революція”.

Цими днями став мимовільним свідком вуличної перепалки двох молодих людей, яка завершилася прецікавим висловлюванням юнки, котра сказала приблизно так: «Залиште мене в спокої і … не кидайте мене саму». Можна би, звісно, списати вислів на незбагненну жіночу логіку, та чомусь здається, що в ньому є щось кардинальне, таке що найкраще характеризує наше сьогодення. Адже парадокс Ортеги-і-Гасетта: бути самотнім у натовпі – давно вже став фатальною реальністю. Якщо говорити на рівні принципів: суспільство стало масовим, втративши при цьому сенс свого існування як цілості. Йдеться про серйозне зниження порогу виживання та про втрату деяких із законів системи: наприклад спеціалізації та кооперації. І навпаки – у розпорошеному масовому суспільстві окрема людина втратила чесноти, які були потрібні для її соціалізації. Це і сором, і помірність, і жертовність, обов’язковість та масу інших важливих та дрібних. Людина, що не озирається на інших, не бачить у них істоту, чия вартість співмірна із власною та гідна захисту ціною власної жертви, по суті виходить у ранг надлюдини. Але не ніцшеанської Надлюдини, для якої Свобода – це Слава (бути першим серед людей) та Гіпервідповідальність (місія ощасливлення всього людства), а надлюдини вітця сучасного сатанізму Ш. ла Вея, для якої Свобода – можливість принести в жертву всіх, заради спасіння одного – Себе любимого. Таким є наш «масовий» сучасник, який втратив те, що у Велесовій книзі означено принципом: долішнє відповідає Горнєму, а внутрішнє – зовнішньому.