Сам я не футбольный фанат, но ТАКОЕ обойти вниманием не могу. Рекордный счёт сезона для высшей лиги Украины, да ещё при весьма показательной демонстрации на трибунах… Впрочем, обо всём по порядку.

Итак, 19 августа 2007 года на киевском стадионе «Динамо» состоялась очередная игра. Киевские динамовцы принимали команду «Карпаты» из Львова. Приняли красиво: забили гостям 6 голов и помогли им забить себе седьмой. Три мяча пропустили и сами киевляне… но ведь не всё коту Масленица!

Однако, что ж это я про наше, про славянское? Из 10 голов 5 забили спортсмены с очевидно ненашими фамилиями: Бангура, Корреа, Батиста. Впрочем, не наши у них не только фамилии, но и все внешности и внутренности. Я даже не о том, что Бангуру зовут Исмаэль. И не о том, что он чернее полтавской земли (хотя он таки чернее!)… В своём интервью лейб-репортёру клуба «Динамо (Киев)» он признался, что каждый свой забитый мяч он отмечает сенегальским национальным танцем.

12 серпня 2007 року Об`єднання Рідновірів України спільно з громадами „Сонячна”, „Хоривичі” та Українським Звичаєвим козацтвом на Святилищі Сварога, що є Центральним Жертовником України (Старокиївська гора, вул. Володимирська, 2) здійснили обряд Тризни по слов’янських православних Волхвах та язичниках, які загинули в результаті насильницького хрищення України-Руси 6496 (988) року варязьким князем Володимиром-Базилієм. Обряд передбачав зібрання з метою вшанування пам`яті Предків, що загинули в ті буремні роки у боротьбі за право НЕ БУТИ РАБОМ на своїй власній Богами даній землі, та священну ходу до Співочого поля. На Співочому полі, як відомо, стараннями і на кошт Московського Патріархату 12 серпня відбувся святковий концерт популярних іноземних російськомовних виконавців, які, як і тисячі глядачів напевно і не усвідомлювали, що вони, фактично, прийшли святкувати жорстоке вбивство мільйонів своїх Предків слов’ян-русичів (за даними історичних джерел, тільки в ХІ столітті в результаті громадянських війн та повстань проти насильницького хрищення Руси загинуло близько 7 мільйонів русичів-українців)...

В переддень чергової річниці Хрищення Русі багато людей подумки звертаються до тих буремних днів 988-го, які мали значний вплив на подальшу історію нашого народу, щоб уже з відстані понад тисячолітнього часу по-новому осмислити наслідки цієї радикальної для всіх нас події.

Ось як виглядає хрищення Русі у відомих джерелах. В літо 6496 (988) князь Володимир влаштував військовий похід на грецьке місто Корсунь (Херсонес), яке, обложивши, довго не міг взяти. Та допоміг парадоксальний випадок: несподівано якийсь грек Анастас, невідомо з якої причини зрадивши своїх земляків, прийшов на поміч князю-завойовнику. Він пустив стрілу з листом, що можна перейняти воду з колодязя і примусити греків до здачі міста. Літопис повідомляє: „Володимир же, це почувши і глянувши на небо, сказав: „Якщо збудеться се – охрещусь”. Мотивація цієї епохальної для всієї нації події, що змінила хід історії, прямо скажемо, досить примітивна.

3 серпня о 14:14 наживо була проведенна прес-конференція з організаторами та учасниками Першого народного етно-фестивалю "Рунний посох".

Після цього, учасники швидко відповіли на кілька питань, поставлених через Інтернет і поїхали на концерт.

Відповіді та фотооепортаж з місця події далі.

Український народ отримав новий шанс переконатись у глибокій антинародності так званих "ринкових перетворень", а також облудну суть найбільшого злочину за роки незалежності - приватизації. Ось тепер ми маємо змогу перконатись у тому чого варті обіцянки заморських "інвесторів".

  До світанку не сплю.
Ніч втікає вікном,
Клапті одягу виснуть на рамі,
І ранкова роса
На прим’ятій траві
Від холонучих зір іскриться.
Сон останній ловлю -
Він із підбитим крилом
Відступає крізь сонця цунамі.
Раптом сталась гроза
У моїй голові
І ударила в кров блискавиця.   ... 

Віки проспав козак - душа правдивая
Аж поки не почув крізь млосний сон,
Як тятива тривожно щось наспівує
Лякаючи вгодованих ворон...

У Євгена Маланюка, який, вважаю, найбільш правдиво відчував та відобразив усю гидь ХХ ст., є такий образ України: «Тільки ти, перекохана мандрівниками, - / Всім даруєш розтер-зане тіло для втіх, / І кусають, і душать брудними руками, / І з плачем твоїм злиті харчання і сміх. / На узбоччу дороги - з Європи в Азію, / Головою на Захід і лоном на Схід - / Розпростерла солодкі смагляві м'язи / На поталу, на ганьбу земних огид». Перетворити Україну в країну повій на перехресті Азії та Європи – то є давня мрія хазарів та їхніх нащадків. Колись ці ожидовлені азіати першими почали продавати slav-ів – рабів та рабинь із наших земель. Тепер їхні нащадки є безперебійними постачальниками «гламурного» м’яса у борделі Туреччини та Європи. Це наразі ні для кого не є таємницею. Але досі це бридке явище хоча б називалося зло-чином. Навіть найбільш євреорієнтовані канали телявівдєнія, скріпивши серце, змушені були визнавати – таки да бордельний бізнес та порноіндустрія є злом, і його варто поборювати.