У Євгена Маланюка, який, вважаю, найбільш правдиво відчував та відобразив усю гидь ХХ ст., є такий образ України: «Тільки ти, перекохана мандрівниками, - / Всім даруєш розтер-зане тіло для втіх, / І кусають, і душать брудними руками, / І з плачем твоїм злиті харчання і сміх. / На узбоччу дороги - з Європи в Азію, / Головою на Захід і лоном на Схід - / Розпростерла солодкі смагляві м'язи / На поталу, на ганьбу земних огид». Перетворити Україну в країну повій на перехресті Азії та Європи – то є давня мрія хазарів та їхніх нащадків. Колись ці ожидовлені азіати першими почали продавати slav-ів – рабів та рабинь із наших земель. Тепер їхні нащадки є безперебійними постачальниками «гламурного» м’яса у борделі Туреччини та Європи. Це наразі ні для кого не є таємницею. Але досі це бридке явище хоча б називалося зло-чином. Навіть найбільш євреорієнтовані канали телявівдєнія, скріпивши серце, змушені були визнавати – таки да бордельний бізнес та порноіндустрія є злом, і його варто поборювати.

(В порядке борьбы со СПИД-ом, естественно…)

Патриотам Украины будет приятно узнать, что лучшая в мире натура для фотосъёмок существует именно у нас. И здесь же – лучшие в мире натурщики. Об этом свидетельствует результат только что завершившегося в США ежегодного международного конкурса «Лучший в фотожурналистике»

В этом году главный приз получил чех Михаил Новотный. Место съёмок – Украина. Точнее – Одесса. Натура – канализационные люки, разбитые автомобили, подвалы. Натурщики – жители вышеперечисленных убежищ – беспризорники.

Прес-тур, організований Посольством Республіки Білорусь в Україні, дав можливість з 20 по 23 листопада представникам українських ЗМІ, майже з усіх куточків країни, побачити на власні очі, як і чим живуть сусіди білоруси.

Демократичний поступ, як процес станової дезінтеграції, у ХХ ст. досягнув свого інволюційного "дна", якому Х.Ортега-і-Гасет дав визначення "бунт мас". Маса, як "якісна однорідність, ... суспільна безформність, ... людина, що не відрізняється від інших, а являється повторенням загального типу" [1, с. 17], у сучасному світі стала вирішальним чинником суспільного життя та рушійним фактором історії, відібравши функції та привілеї станових (і духовних) меншин минулого. Меншини, як "спеціально кваліфіковані одиниці чи групи одиниць" [1, с. 17], втратили монополію творення, будучи нівельованими масою або відкинутими нею на маргінес соціального життя.

Все больше людей планеты Земля начинают осознавать, что национализм, национальные движения по освобождению от капиталистической сионистской колониальной кабалы обеспечивают развитие наций и их государств. Не политика закабаления народов позволит обустроить жизнь достойную венца природы, всем народам Земли, а социалистический путь развития, общенародная государственная собственность обусловит равноправное развитие, взаимовыгодное сотрудничество национальных государств, взаимопомощь в расцвете национальных культур, языка, национального научно-технического потенциала и всех остальных сфер жизни стран.

Щорічне урочисте відзначення 14 жовтня річниці створення Української Повстанської Армії вже стало традицією політичного життя України і водночас - індикатором стабільності Української держави та консолідованості українського суспільства. Бійки і лемент на шпальтах газет та екранах телевізорів цього дня і весь наступний тиждень стають першими заголовками всіх українських та "братніх слов'янських" ЗМІ. І схоже, суспільство починає потрохи до цього звикати.

ХХІ ст., ознаменоване засиллям ідей космополітизму та ураганними темпами росту кольорової іміграції до Европи та розвинутих країн із корінним або переважаючим білим населенням, перед цілою расою поставило запитання: "Бути чи не бути?" Катастрофічно низька народжуваність та неконтрольовані процеси расового змішування до кінця цього століття загрожують Білій расі цілковитим вимиранням та розчиненням у масах монголо-негроїдних демографічних лідерів. Панування абстракцій інтеранаціоналізму, "толерантності", "політичної коректності" на тлі занепаду консервативних цінностей Старого Світу тільки акумулюють процеси стирання білого обличчя Європи. Широку еміграційну експансію Білої раси, розвинену Великими Географічними Відкриттями, до сер. ХХ ст. цілком вичерпано. Реалія сучасності - зворотня інтервенція підкорених народів. Ми - перші свідки і останні жертви побудови Нового Світового Ладу на руїнах Нордичної цивілізації. І в мусульманському виборі Рене Генона - передчуття Нової Європи. Рене Генон - це один крок попереду течії.