Світогляд - Каталог статей

Славяне

"Чады вы Мои! Кто все Мои законы возлюбит, будет Рода небесного славить, станет толком слова толковать Мои, - от того отойдут все несчастия, он наследник небесного Ирия!"
Сварог. (семнадцатый клубок древнерусского узелкового письма).

"И было так - потомок, чувствуя славу свою, держал в сердце своем Русь, которая есть и пребудет землей нашей. И ее мы обороняли от врагов и умирали за нее. Сто раз возрождалась Русь и сто раз была разбита от полуночи до полудня. Было возвещено от Матери Сва, что будущее наше - славно. И мы притекали к смерти, как к празднику.
Вспомним о том, как сражались с врагами отцы наши, которые ныне с неба синего смотрят на нас и хорошо улыбаются нам. И так мы не одни, а с отцами нашими. Мы имеем истинную веру, которая не требует человеческих жертв. Это же делается у варягов, приносящих такие жертвы. И мы приносили жертвы, но мы смели давать лишь полевые жертвы, и от трудов наших просо, молоко, жир. Мы на старые погребалища ходили, и там размышляли, где лежат наши пращуры под травой зеленой. И теперь мы поняли, как быть и за кем идти. От утра до утра мы видели зло, которое творилось на Руси и ждали, когда придет добро. А оно не придет никогда, если мы силы свои не сплотим, и не дойдет до нас одна мысль, которую глаголет нам глас праотцов. Внимайте ему и потому ничего другого не делайте!
И тогда пойдем мы в степи наши бороться за жизнь нашу, ибо мы воины княжеские, а не скоты бессловесные, которые не ведают что творят. Отцам нашим и матерям - слава! Так как они учили нас, чтить богов наших и водили за руку стезей правой. Так мы шли, и не были нахлебниками, а были руссами - славянами, которые богам славу поют и потому - суть славяне. И так провозглашаем мы славу богам, которые суть - отцы наши, а мы сыны их. И будем достойны их чистотой телес и душ наших, которые никогда не умрут."

"Книга Велеса", перевод А.И.Асова.

Символизм, духовная суть славянских погребальных обрядов: библиография

По техническим причинам вынуждены дать список источников к работе "Символизм, духовная суть славянских погребальных обрядов" (http://viche.at.ua/publ/1-1-0-76) отдельным материалом.

Символизм, духовная суть славянских погребальных обрядов

Не розділяючи підходу авторки до обряду кремації, а навпаки, стоячи на позиціях необхідності збереження якнайбільшого обсягу матеріальних свідчень життя і діяльності доброї людини (і в першу чергу – її власного тіла), ми, тим не менше, подаємо цю глибоку і конструктивну розвідку, сподіваючись, що вона стане приводом для подальшого обговорення в середовищі зацікавлених людей (повна назва роботи "СИМВОЛИЗМ, ДУХОВНАЯ СУТЬ СЛАВЯНСКИХ ПОГРЕБАЛЬНЫХ ОБРЯДОВ, ИХ ВОССОЗДАНИЕ, ПРОБЛЕМЫ СОЦИАЛИЗАЦИИ").
Редакція “Віча”.

Добро і Зло (закінчення)

Світлій пам'яті Василя Щербаня.

"- Добро і Зло - тема вічних суперечок. - Вічні суперечки можуть точитися тільки між дурнями, розумні ж сперечаються для того, щоб домовитись про спільне розуміння правди, домовившись, вони ставлять перед собою нове завдання - як втілювати те, про що вони домовились..."

"Ісус Христос переплутав у світі Добро і Зло"
(з розмов)

Настав час почати розставляти все на свої місця.

Добро і Зло

Сім'я, Вітчизна, Рід і Раса - духовна основа слов'ян і аріїв

На превеликий жаль варто визнати, що в результаті тисячолітнього панування на Слов'яно-Арійських землях чужорідного духовного і політичного геноциду, в даний час шлюб є узаконеною формою проституції, родина - тимчасовим спіль-ним проживанням родинних тілесно, але духовно ворожих один одному поколінь людей, а такі поняття як Вітчизна і Рід викликають не почуття національної гордості, а криву усмішку при проголошенні латинської приказки: "Ube bene - іbe patrіa": "Де добре - там і Вітчизна".
Єдиний шлях порятунку нації - Відродження Рідної Віри, Підвалин, Традицій і Укладу Життя на основі Відійської Культури, що увібрала в себе мільйоно-річний духовний і життєвий досвід Слов'яно-Арійських Богів і Предків.

Щоб усе це відродити і застосувати в житті, необхідно відновити первісний зміст, закладений нашими Богами і Предками в поняття Сім'я, Вітчизна, Рід. Зробити можна це прямо зараз.

Національна ідея: витоки, сучасний стан і перспектива розвитку

Національна ідея стоїть в ряду національних святинь, віри, конституції, гімна, герба, прапора. Всі вони є інструментами суспільних та державних зв'язків і становлять кістяк національної культури. Національна ідея - немов мозок того кістяка; її життєдність має розгорнений (описовий), стислий (тези) й концентрований (гасла) види.
Розглянемо згадані вище поняття у їх трьох часових станах.

"Хозяева" Руси (окончание)

Четвёртая часть статьи Анатолия Кулиберды, обличающей христианнейших правителей Руси и России в их нерусскости, антирусскости, антинародности.

Виховні традиції давньоукраїнської віри та міфології

Щоб успішно будувати незалежну Українську державу, необхідно кожному її громадянину глибоко знати історію, культуру, віру і духовність наших предків, Стародавні слов'яни, зокрема наші далекі пращури - українці, як показують дослідження, мали високу на свій час духовність, Віра наших предків, яка була серцевиною духовності, свідчила про їхній гуманізм, готовність героїчно боротися з ворогами, оптимістичне ставлення до життя, прагнення виховувати підростаючі покоління на високоморальних традиціях рідного народу.

Батькам, педагогам, громадським наставникам необхідно глибше розуміти віру наших пращурів - язичників як важливе джерело духовності рідного народу. Адже віра концентрувала в собі ті ідеї, цінності, які зародилися ще на зорі людства і без яких не можна уявити сформованої цілісної особистості, високодуховних підростаючих поколінь.
Відомо, що в основі язичницької віри лежали міфологічні уявлення наших предків. Праукраїнські міфи - невичерпна скарбниця першоджерел національного духу, віри, культури. Нині виходить друком чимало праць Г.Лозко, С.ПІлачинди, М.Ткача, Ю.Шилова та інших дослідників, які творчо виявляють і реставрують, дотримуючись наукових вимог, тексти, образи, духовні цінності міфів наших пращурі в. Активніше включення давньоукраїнської міфології до сучасного родинного виховання, змісту освіти має надзвичайно важливе культурно-історичне, ідеологічно-духовне і освітньо-виховне значення.

Звичай - правічний світогляд українського народу

Рідне Богорозуміння, рідна Віра, рідні Свята, рідні Обряди - часто ми чуємо ці вагомі святі слова, але, як правило, кожний вкладає в них різний зміст. Якщо це ще можна якось зрозуміти, коли мова йде про різні народи, де кожному народу притаманне своє, особисте світорозуміння (богорозуміння), то наявність розмаїття відповідей на це питання у одного народу свідчить не про досягнення цим наро-дом високого рівня розвитку демократії чи наближення до розуміння Бога, Істини, а лише про відсутність у нього спільного джерела і, безумовно, мірила духовності, розмитість його поглядів на визначальні світоглядні проблеми. Характерно, що зараз ця багатоваріантність світорозуміння набуває серед народів світу все біль-шого поширення, напряму корелюючись з розмахом світової економічної глобалізації, що дає певне право говорити про відповідну керованість цим процесом на світовому рівні та прирівнювати його до глобалізації духовної. Застосований же для досягнення такої мети старий як світ принцип - "розділяй і володарюй".